Ухвала суду № 69997524, 31.10.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відвід

м.Вінниця

31 жовтня 2017 р. Справа № 802/1200/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Машкаринець О.В.

представника третьої особи: не з'явився

третьої особи: Cмущака О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід головуючому по справі за позовом ОСОБА_4 до Вінницької обласної державної адміністрації, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Леляцького сільського голови Жмеринського району Вінницької області Смущака Олександра Петровича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Вінницької обласної державної адміністрації, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Леляцького сільського голови Жмеринського району Вінницької області Смущака Олександра Петровича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Під час розгляду справи, представник позивача - ОСОБА_1 подав письмову заяву про відвід головуючому судді по справі - Чернюк А.Ю. Дана заява мотивована тим, що головуючим суддею не була задоволена заява про уточнення змісту позовних вимог, а відтак на думку представника позивача зазначені обставини викликають сумніви в об'єктивності і неупередженості судді Чернюк А.Ю., а тому враховуючи ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, просив задовольнити заяву про відвід.

Представник відповідача та третя особа - Смущак О.П. в судовому засіданні заперечували проти заяви та просили відмовити у її задоволенні.

Представник третьої особи - Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, при вирішені питання про відвід, суддя виходить із конкретних фактів, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 27 КАС України підставами для відводу судді є такі обставини:

- якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

- якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

- якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

- у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 15-1 КАС України.

Аналізуючи підстави поданої позивачем заяви про відвід, суд зазначає, що незгода позивача із прийнятим рішенням судді про відмову у задоволенні заяви про уточнення змісту позовних вимог, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивача.

Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді у зв'язку із прийняттям рішення за його заявою, не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду. Тому, заява про відвід ґрунтується на суб'єктивних припущеннях позивача та не підлягає задоволенню.

Крім того, при вирішенні питання про відвід головуючого судді в цій адміністративній справі суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:(1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності".

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07 серпня 1996 року).

Як зазначалося, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Тому, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб'єктивних сумнівах позивача у неупередженості суду, переконливих підстав для таких сумнівів позивачем не наведено, суд доходить висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 165, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід головуючому судді від участі в справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду , які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна