Ухвала суду № 69994948, 02.11.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія»

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2017 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

23 серпня 2017 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2013 року позов ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» задоволено та стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Зевс» на користь банку в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором 40251 грн. 36 коп.

24 липня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ОСОБА_4, перейшло до ПАТ «Комерційний ОСОБА_6», у тому числі і право вимоги за договором поруки.

В цей же день між ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» та ТОВ «Українська факторингова компанія» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ОСОБА_4, перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

Станом на теперішній час ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» вже позбавлено можливості користуватися своїми правами в якості стягувача у виконавчому провадженні, оскільки змінився кредитор у зобов’язанні та саме до нового кредитора ТОВ «Українська факторингова компанія» перейшли всі права та обов’язки первісного кредитора, а тому просило замінити стягувача з виконання заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2013 року на ТОВ «Українська факторингова компанія».

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2017 року в задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача відмовлено за необгрунтованістю.

В апеляційній скарзі ТОВ «Українська факторингова компанія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про заміну стягувача на ТОВ «Українська факторингова компанія».

При цьому зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що за змістом ст. 378 ЦПК України допускається заміна сторони у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. З правилами цієї статті кореспондуються положення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого встановлено – у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Таким чином, процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов’язанні, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 512-514 ЦПК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд дійшов до хибних висновків, без врахування того, що за таких обставин рішення суду залишається взагалі без будь-якого виконання, що в свою чергу призвело до порушення ст. 129-1 Конституції України, оскільки попередній кредитор позбувся своїх прав, а новий не набув і рішення суду залишається без стягувача.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справі у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10 жовтня 2007 року між ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав останньому кредитні кошти в сумі 126031 грн. (а.с. 6-8).

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Зевс» на користь ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» в особі Сумської обласної дирекції в солідарному порядку суму боргу по кредитному договору 40251 грн. 36 коп. (а.с. 51-52).

24 липня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» укладений договір відступлення права вимоги № 114/43, відповідно до умов якого, право грошової вимоги, в тому числі і за цим кредитним договором, перейшло до ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» (а.с. 75-77).

24 липня 2017 року між ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладений договір відступлення права вимоги №114/43-УФК, відповідно до умов якого, право грошової вимоги, в тому числі і за цим кредитним договором, перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с. 78-80).

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів, що виконавчі листи по справі № 591/5410/13-ц були пред’явлені до виконання та відкрито виконавче провадження, тому норми ст. 378 ЦПК України в даному випадку не підлягають застосуванню, а підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Правонаступництво можливе на усіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження і до його закінчення.

Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулось до Зарічного районного суду м. Суми 23 серпня 2017 року (а.с. 73-74).

В матеріалах справи відсутні докази того, що на час звернення ТОВ «Українська факторингова компанія» до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та на час постановлення судом ухвали про відмову у задоволенні такої заяви, було відкрито виконавче провадження.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (факторингу) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження тільки за наявності відкритого і не закінченого виконавчого провадження.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс 13.

Посилання ТОВ «Українська факторингова компанія» в апеляційній скарзі на порушення судом вимог статей 512 ЦК України, 378 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», є необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції у задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» відмовлено не через недоведеність його правонаступництва, а через те, що виконавче провадження на час звернення із заявою про заміну його сторони не було відкрито.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду, постановлену з додержанням вимог матеріального та процесуального права, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, п.4 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -