Ухвала суду № 69991526, 19.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6626/17

Номер справи місцевого суду: 522/23864/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» доОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2017 року, -

встановила:

10 грудня 2014 року публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до суду з позовом доОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 27.11.2007 р. між ПАТ «ВТБ БАНК» (правонаступником Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк) та ОСОБА_2, було укладено Генеральну угоду № 12, згідно умов якої Банк зобовязався надавати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї Угоди, які є її невідємними частинами.

На виконання умов зазначеної Генеральної угоди, 27.11.2007 року з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 13.26-12/07-СК, згідно умов якого Банк надав Відповідачу грошові кошти в сумі 2 200 000,00 доларів США строком по 15.11.2014 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних (з урахуванням положень додаткових угод №1 від 28.11.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 15.05.2009 р., договору про внесення змін №3 від 15.05.2009 р., договору про внесення змін №4 від 22.07.2009 року, договору про внесення змін № 5 від 27.08.2009 року, договору про внесення змін № 6 від 01.09.2010 року, договору про внесення змін №7 від 17.10.2011 року, договору про внесення змін № 8 від 11.06.2012 року до зазначеного кредитного договору).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2017 року позов публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» заборгованість за Кредитним договором № 13.26-12/07-СК від 27.11.2007 року, яка станом на 28.08.2015 року становить 36287735, 55 грн., що складається з заборгованості по процентам, пені та 3 % річних за кредитним договором № 13.26-12/07-СК від 27.11.2007 року, що становить 1 652 171, 97 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 28.08.2015 (21,317065 грн. за 1 долар США) складає 35 219 457, 29 грн., та заборгованості по комісії «Крок на зустріч» та пені, 3 % річних що складає 1 068 278 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача суму судового збору в розмірі 3 654 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Банку відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги , районний суд виходив з того, що ПАТ «ВТБ БАНК» не втратило право на стягнення заборгованості по процентам, пені та 3% річних за попередній період, виходячи з дати подачі позову (10.12.2014 року) та встановленими Законом обмеженнями по строкам звернення до суду із позовною заявою про стягнення відповідної заборгованості.

Оскільки докази на підтвердження виконання зобовязань по кредитному договору відсутні, відповідач в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобовзання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідност.1049 ЦК Українищодо зобовязання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 27.11.2007 року між ПАТ «ВТБ БАНК» (правонаступником Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк) та ОСОБА_2, було укладено Генеральну угоду № 12 (надалі Генеральна угода), згідно умов якої Банк зобовязався надавати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї Угоди, які є її невідємними частинами.

На виконання умов зазначеної Генеральної угоди, 27.11.2007 року з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 13.26-12/07-СК, згідно умов якого Банк надав Відповідачу грошові кошти в сумі 2 200 000,00 доларів США строком по 15.11.2014 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних (з урахуванням положень додаткових угод №1 від 28.11.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 15.05.2009 р., договору про внесення змін №3 від 15.05.2009 р., договору про внесення змін №4 від 22.07.2009 року, договору про внесення змін №5 від 27.08.2009 року, договору про внесення змін № 6 від 01.09.2010 року, договору про внесення змін №7 від 17.10.2011 року, договору про внесення змін № 8 від 11.06.2012 року до зазначеного кредитного договору).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2013 року у справі № 522/5636/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» вимоги Банку задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» на користь ПАТ «ВТБ БАНК»заборгованість за кредитом № 13.26-12/07-СК від 27 листопада 2007 року в сумі 1 932 383 доларів США 42 центів, що за курсом НБУ склало 15 445 540 гривень 67 коп., також стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» на користь ПАТ «ВТБ БАНК» суму судового збору у розмірі 1 720 гривень 50 копійок з кожного.

У звязку із неповерненням ОСОБА_2 та його поручителями заборгованості за Кредитним договором, Банк звернувся до суду із позовною про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № 13.26-12/07-СК від 27.11.2007 року, що складається з донарахованої заборгованості по процентах, пені та 3 % річних із урахуванням уточнень станом на 28.08.2015 року.

Відповідно до вимогст. 526 ЦК Українизобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону. Нормами ст.ст. 610-611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобовязання настають передбачені законом наслідки.

Відповідно до ч. 1. ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом п. 3.7 Кредитного договору, нарахування Банком процентів за користування Кредитом здійснюється по день повного погашення Кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України, передбачає,що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 5.1 Кредитного договору, встановлений обовязок Відповідача, зокрема, сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та в порядку, що встановлюються кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, способом погашення Кредиту та процентів визначено щомісячно, відповідно до Графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною Кредитного договору.

Пунктом 8.1. Кредитного договору встановлено, що в разі несвоєчасного повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, Позичальник зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.26 Договору про внесення змін № 7 до кредитного договору від 27 листопада 2007 року № 13.26-12/07-СК, який укладений 17 жовтня 2011 року, передбачено, що комісійна винагорода за обслуговування кредиту, яка була нарахована та акумульована в період з 27 серпня 2009 року по 24 серпня 2011 року сплачується протягом дії цього договору з 08 вересня 2011 року, рівними частинами.

П.1.1. Кредитного Договору встановлено, що строк користування кредитом встановлюється по 08 листопада 2017 року.

Пунктом 1.1 Договору про внесення змін № 8 до кредитного договору від 27 листопада 2007 року № 13.26-12/07-СК, який укладений 11 червня 2012 року п.3.1. Кредитного договору викладений в новій редакції та визначає спосіб повернення кредиту та сплати процентів, згідно якого встановлене щомісячне повернення Кредиту і сплати процентів, відповідно до Графіку повернення кредиту і сплати Процентів та розрахунку вартості сукупних послуг. Згідно зазначеного графіку комісія підлягає сплаті рівними частинами починаючи з 08.07.2012 року по 08.11.2017 року.

Крім того, статтею 527 ЦК України визначено, що зобовязання повинно виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 530 ЦК України також встановлено, якщо в зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобовязання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобовязання, так у вказаній статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.

Згідно розрахунку ПАТ «ВТБ БАНК» заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 28 серпня 2015 року складається з відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 13.26-12/07-СК від 27.11.2007 року за період з 25 квітня 2013 року по 28.08.2015 року, яка становить 768 068, 39 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 28.08.2015 р. (21,317065 грн.=1 долар США) становить 16 372 963, 80 грн.

Пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 10 липня 2012 року по 28 серпня 2015 року становить 371 803, 85 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 28.08.2015 р. (21,317065 грн.=1 долар США) становить 7 925 766, 84 грн.

Пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 10 липня 2012 року по 28 серпня 2015 року становить 442 092, 12 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 28.08.2015р. (21,317065 грн.=1 долар США) становить 9 424 106, 46 грн.

3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 10 липня 2012 року по 28 серпня 2015 року становить 32 058, 88 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 28.08.2015 р. (21,317065 грн.=1 долар США) становить 683 401, 23 грн.

3% річних за весь час прострочення повернення кредиту за період з 10 липня 2012 року по 28 серпня 2015 року становить 38 148, 73 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 28.08.2015р. (21,317065 грн.=1 долар США) становить 813 218, 96 грн.

Сума заборгованості по сплаті комісії «Крок на зустріч» становить 829 313, 86 грн, що нарахована та стягується відповідно до Договору про внесення змін № 5 до Кредитного договору від 27.11.2007 року № 13.26-12/07-СК, розділ 3 якого було доповнено, серед іншого, пунктом 3.25. Відповідно до умов даного пункту Кредитного договору, в період з 27.08.2009 року по 27.08.2010 року ,

Сума пені нарахованої на заборгованість по сплаті комісії «Крок на зустріч» по кредиту за період з 10 липня 2012 року по 28 серпня 2015 року становить 218 911, 71 грн.

3% річних за весь час прострочення повернення комісії становить 20 052, 69 грн.

Норма ч. 2 ст. 264 Цивільного Кодексу встановлює, що перебіг позовної давності переривається пред'явленням позову до однієї особи, якщо предметом позову є лише частина вимоги. З викладеного випливає можливість подовження строку позовної давності шляхом пред'явлення лише частини вимоги, якщо за характером відповідного зобов'язання припускається можливість виокремлення такої частини. Також необхідно мати на увазі, що частиною вимоги у будь-якому випадку є вимога про відшкодування збитків, сплата трьох відсотків річних за грошовим зобов'язанням (ст. 625 ЦК), а також сплата неустойки (штрафу, пені), якщо вони передбачені законом або договором.

Посилання апеляційної скарги на те, що заява відповідача про застосування строків позовної давності була залишена судом першої інстанції поза увагою, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки районний суд детально дослідив питання можливості задоволення цієї заяви і підставно прийшов до висновку про відмову у її задоволенні. Ці висновки викладені у тексті судового рішення, і судова колегія з ними погоджується.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: ст. 304; п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6