Ухвала суду № 69988529, 01.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

при секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю. Просив визнати за ним право власності на гроші в розмірі 200 000 грн., що відповідають розміру банківського вкладу, відкритого на ім’я відповідача у ПАТ БК «ПРИВАТБАНК».

Одночасно з позовною заяво позивачем була подана заява про забезпечення позову.

З метою запобігання порушення своїх прав та забезпечення можливості виконання в майбутньому рішення суду, позивач в поданій заяві про забезпечення позову просив суд накласти арешт на кошти в розмірі 200 000 грн., що відповідає розміру банківського вкладу, які розміщені на усіх депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_2 у ПАТ БК «ПРИВАТБАНК»

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на вклад (вклади) відкриті у ПАТ БК «ПРИВАТБАНК» на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в межах грошових коштів в сумі 200 000 грн.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати та постановити окрему ухвалу відносно судді Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого В.В. за грубе порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача – ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції враховуючи положення ст.152 ЦПК щодо співмірності виду забезпечення позову характеру та обсягу заявлених позивачем вимог, прийшов до висновку, що накладення арешту, цілком відповідатиме меті застосування заходів забезпечення позову, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу.

Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитися з вказаним висновком суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.

Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову. В якій він просив накласти арешт на кошти в розмірі 200 000 грн., що відповідає розміру банківського вкладу, які розміщені на усіх депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_2 у ПАТ БК «ПРИВАТБАНК»

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на вклад (вклади) відкриті у ПАТ БК «ПРИВАТБАНК» на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в межах грошових коштів в сумі 200 000 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з п. 16 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Згідно роз'яснень викладених у п. 1 Постанови Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, розгляд заяви про забезпечення позову можливий лише після відкриття провадження по справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 320 ЦПК України апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених ст. 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Аналізуючи матеріали справи та зазначені норми цивільного процесуального законодавства колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід скасувати, а заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю необхідно повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року– скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - повернути до Комсомольського міського суду Полтавської областіна новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

ОСОБА_5