Постанова № 69985777, 03.11.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6903/17

провадження № 1-кп/415/840/17

УХВАЛА

Іменем України

03 листопада 2017 року м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.

судді Березіна А.Г.

судді Чернобривко Л.Б.

за участю: секретаря Бервено Ю.Б.

прокурора Волосенка П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22017130000000137 від 15 червня 2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

01 листопада 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесений до ЄРДР № 22017130000000137 від 15 червня 2017 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України.

Ухвалою суду від 02 листопада 2017 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Колегія суддів, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Волосенко П.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України. Підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, оскільки на даний час не припинена діяльність злочинних угруповань, у сприянні яким обвинувачується ОСОБА_1, місце його постійного проживання знаходиться в безпосередній близькості від неконтрольованої правоохоронними органами України території, у звязку з чим існує ризик того, що останній буде продовжувати свою злочинну діяльність та може переховуватися від суду, тому є необхідність продовження строку тримання під вартою у відношенні останнього. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 06.11.2017 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, щодо продовження строку тримання під вартою його підзахисного. Вважав, що ризики, на які посилається прокурор не обґрунтовані, та не підтверджені належними доказами, оскільки обвинувачений має міцні соціальні звязки, раніше не судимий, а тому просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі підтримав думку свого захисника ОСОБА_2 та зазначив, що він хворіє на цукровий діабет, а також має соціальні звязки на даний момент проживає з жінкою однією сімєю, є пенсіонером.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Волосенка П.В., про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України, який згідно санкції статті карається позбавленням волі від 8-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Старобільському СІЗО, який був продовжений до 06.11.2017 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, крім того, ОСОБА_1 має постійне місце проживання в безпосередній близькості від неконтрольованої правоохоронними органами України території, при цьому терористична організація «Луганська народна республіка», в сприянні незаконної діяльності якої обвинувачується останній, продовжує діяльність на території Луганської області.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, а тому підстав для скасування запобіжного заходу, суд не вбачає.

При цьому, суд, враховуючи правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02 .2011 року та суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину, яка полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності загальну (спільну) безпеку, безпеку життя, здоровя, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист інтересів держави) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017130000000137 від 15 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 09 листопада 2017 року на 14 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом колегіально.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, обвинуваченого та захисника. Викликати свідків зі сторони обвинувачення: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та свідків захисту: ОСОБА_6, ОСОБА_7

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України на 60 днів, тобто по 01 січня 2018 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 01 січня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді: А.Г.Березін

ОСОБА_8