Рішення № 69979368, 25.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5124/17 Справа № 175/4741/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами виконавчого комітету Горьківської сільської ради, державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Горьківської сільської ради, третя особа: державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на майно за набувальною давністю, за яким просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житлове приміщення, загальною площею 37,0 кв.м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Шевченко, АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі та ухвалено визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житлове приміщення загальною площею 37,0 кв.м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський район селище Шевченко, АДРЕСА_2; вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційних скаргах виконавчий комітет Горьківської сільської ради, державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2, з 1968 року пропрацювала у радгоспі «Красносільський» дояркою.

У березні 1994 року вона отримала від радгоспа «Красносільський» у користування та для проживання квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, будь-яких документів, які б підтверджували її право на користування зазначеною квартирою або вказували б на статус цієї квартири позивачці видано не було.

У свою чергу в зазначену квартиру ОСОБА_2 оселилися разом зі своєю родиною і на теперішній час там також проживає син позивачки - ОСОБА_3 з дружиною та п'ятьма дітьми.

Крім того, довідкою Горьківської сільської ради №1189 від 03.11.2015 року підтверджено факт її проживання у зазначеному будинку протягом більш ніж 22 роки.

Як встановлено у судовому засіданні, в 1996 році зазначений радгосп було приєднано до НВД АФ «Наукова» Національної академії аграрних наук України, яка у свою чергу, з 2004 року перебуває в стані ліквідації (справа про банкрутство Б/29/59/04 досі перебуває в провадженні господарського суду Дніпропетровського суду), будь-яку виробничу діяльність не здійснює, усі працівники звільнені з 2004 року, і НВД АФ «Наукова» не обслуговує житловий фонд, який залишився після радгоспа «Красносільський».

При цьому, питання щодо права на квартиру АДРЕСА_3, так і не було ніким вирішено, і на сьогоднішній день, Горьківська сільська рада не може прийняти на баланс ради зазначено житло, оскільки НВД АФ «Наукова» не може надати до ради документи, які б підтверджували право власності агрофірми на житловий фонд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_2 добросовісно заволоділа чужим майном і понад 15 років продовжує відкрито, безперервно володіти квартирою №4 у будинку №4 по вул. Набережній у с. Шевченко, Дніпровського (попередня назва Дніпропетровський) району, Дніпропетровської області, а тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте з такими висновками погодитися не можна, з огляду на наступне.

Так, згідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

А згідно, розяснень, викладених у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Оскільки, як було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 лише користувалася спірною квартирою, а тому на даний випадок дія норми 344 ЦК України не поширюється.

Крім того, доводи позивачки про те, що вона більше 15 років безперервно проживає у спірній квартирі, до уваги прийняти не можна, оскільки ці дії позивача не свідчать про набуття нею права власності на спірну квартиру та не є підставою для набуття такого права.

Проте суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з чим рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги виконавчого комітету Горьківської сільської ради, державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_4