Рішення № 69978225, 13.09.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2343/17

№ 2/183/2000/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 вересня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, вказуючи на те, що 16 березня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про укладено кредитний договір № 490936977, за яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 18218,14 грн. у строк по 17 березня 2020 року, а позичальник взяв на себе зобов`язання повернути кредит у встановлені Договором строки, проценти за користування кредитом. Позивач зобов`язання за договором виконав. Відповідач умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 17 квітня 2017 року має заборгованість за кредитом, відсотками, неустойкою в сумі 19934,55 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 16 березня 2015 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір № 490936977, за яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 18218,14 грн. у строк по 17 березня 2020 року шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунки Позичальника № 26252001912730 у ПАТ «Альфа-Банк» для власних особистих потреб, оплати страхового платежу та комісійної винагороди Банку за надання кредиту, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 39,90 % річних за фіксованою процентною ставкою, комісію за управління Кредитом /а.с.4, 5-6/. Сторонами узгоджено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг /а.с.7-8/.

З огляду на викладене вбачається, що між сторонами склались правовідносини передбачені главою 71 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договору позивачем надано відповідачу грошові кошти /а.с.13/.

Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, допустив прострочення термів повернення кредиту і сплати відсотків за його користування внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Так, станом на 17 квітня 2017 року сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 19934,55 грн., що складається з: заборгованості за кредитом 15651,70 грн. (1202,23 грн. прострочена заборгованість та 14449,47 грн. поточна заборгованість), заборгованості по відсоткам 3140,22 грн., штрафу за прострочення платежів 1142,63 грн.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В зв`язку з порушенням графіку погашення заборгованості, не сплати чергової частини суми заборгованості, визначеної договором 11 травня 2017 року на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове повернення кредиту /а.с.14, 15/.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача з відповідача заборгованості за кредитним договором у зазначеному вище розмірі.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що позивачем документально підтверджено сплату судового збору у сумі 1600,00 грн., тому у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,88, 212-215,224-226 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 490936977 від 16 березня 2015 року, яка утворилась станом на 17 квітня 2017 року у сумі 19934 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 55 коп., що складається з: заборгованості за кредитом 15651,70 грн. (1202,23 грн. прострочена заборгованість та 14449,47 грн. поточна заборгованість), заборгованості по відсоткам 3140,22 грн., штрафу за прострочення платежів 1142,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» (ЄДРПОУ 23494714) судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.О. Парфьонов