Рішення № 69975181, 02.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/82/17 Головуючий у 1 - й інстанції: Савлук Т.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/9415/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» Горбача Ігоря Володимировича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 1500,00 грн., пеню в розмірі 2 728,76 грн., три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 288,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 325,20 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., а всього на загальну суму 57 393,16 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» Горбач ІгорВолодимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, без належної оцінки наявних у справі доказів, а висновки суду обставинам справи не відповідають. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин законодавство, яке підлягало застосуванню, як спеціальне - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Стаття 33 цього Закону покладала на власника постраждалого транспортного засобу обов'язок зберігати пошкоджений автомобіль у стані, який він мав безпосередньо після дорожньо - транспортної пригоди, з метою забезпечення страховику можливості оглянути його та оцінити розмір заподіяного матеріального збитку. Оскільки на момент отримання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» заяви про настання страхового випадку застрахований автомобіль вже було продано, тобто, власник пошкодженого майна порушив покладений на нього законом обов'язок щодо його збереження, вказане було правомірною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Послався на те, що вартість пошкодженого транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди не визначалася, а тому неможливо провести розрахунок належного до виплати страхового відшкодування, яке, враховуючи факт визнання постраждалого автомобіля фізично знищеним, становить собою різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП. Суд безпідставно прийняв до уваги в якості належного і допустимого доказу поданий позивачем Звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 10 серпня 2016 року, так як при проведенні експертного дослідження оцінювач не попереджався про кримінальну відповідальність, в самому звіті зазначається, що висловлена експертом думка є ймовірною і дійсна тільки на дату оцінки, крім того, сама оцінка виконана за спливом року після настання дорожньо - транспортної пригоди, що в сукупності ставить під сумнів достовірність і актуальність результатів дослідження.

В судовому засіданні представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» Лук"янчук Артем Володимирович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про день та час слухання справи судом товариство повідомлялося у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність його представника.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 листопада 2015 року на перехресті вулиць Боричів узвіз та Володимирський узвіз в місті Києві сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10 та автомобіля «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2, який належав ОСОБА_5.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: в порушенні п. 1.5, п.п. «б» п. 2.3, п. 16.11 Правил дорожнього руху.

На момент настання дорожньо - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа - страхування», згідно полісу №АЕ/3603832 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії полісу з 27 червня 2015 року до 26 червня 2016 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн..

Згідно договору № 0111-0109-0030 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави від 18 травня 2013 року, майнові інтереси ОСОБА_5, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2, були застраховані Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт». Строк дії договору, за умови повної сплати страхових платежів, встановлений до 19 травня 2018 року. Вартість транспортного засобу оцінена в 124 900,00 грн..

На підставі вказаного договору, 09 листопада 2015 року ОСОБА_5 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 51547 від 02 грудня 2015 року, проведену суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Асістанс - Україна», ринкова вартість автомобіля «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 до пошкодження становить 194 464,00 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 187 647,33 грн..

Листом від 19 січня 2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» повідомило страхувальника, що виплата страхового відшкодування не відбудеться, оскільки сума страхового відшкодування, обрахована згідно Правил добровільного страхування наземного транспорту в Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Український страховий стандарт», за вирахуванням франшизи та зносу транспортного засобу є меншою, ніж вартість залишків застрахованого транспортного засобу, який за наслідками дорожньо - транспортної пригоди визнаний конструктивно загиблим.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 51547/1 від 10 серпня 2016 року, проведену суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Асістанс» на замовлення ОСОБА_5 01 грудня 2015 року, ринкова вартість автомобіля «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 до пошкодження становить 194 464,00 грн., вартість відновлювального ремонту складає 187 647,33 грн., загальна вартість заподіяного матеріального збитку становить 194 464,00 грн..

12 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася з заявою про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа - страхування», в якому застраховано цивільно- правову відповідальність водія автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, що спричинив дорожньо - транспортну пригоду.

Листом від 12 жовтня 2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа - страхування» відмовило ОСОБА_5 у виплаті страхового відшкодування за полісом №АЕ/3603832 з тих підстав, що остання не виконала покладений на неї ст. 33 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок зберігати пошкоджене майно у стані, який воно мало безпосередньо після настання дорожньо - транспортної пригоди, до огляду призначеним страховиком представником. Так, дорожньо - транспортна пригода відбулася 08 листопада 2015 року, а ОСОБА_5 звернулася з заявою про виплату страхового відшкодування 12 серпня 2016 року та на цей момент пошкоджений автомобіль «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 нею вже було продано, що унеможливлює його огляд страховиком. Оскільки за змістом ст. 37 Закону України «»Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» невиконання особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, то Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа - страхування» не вбачає підстав для виплати відшкодування ОСОБА_5.

Звертаючись до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 288,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 2 325,20 грн., пені в розмірі 2 728,76 грн., відшкодування витрат на проведення оціночного дослідження в розмірі 1500,00 грн., ОСОБА_5 посилалася на те, що страховик цивільно-правової відповідальності винуватця дорожньо - транспортної пригоди безпідставно відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, хоча подану нею заяву про отримання відшкодування прийняв та визнав дорожньо - транспортну пригоду страховим випадком, а тому сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду із покладенням на нього передбаченої законодавством відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 1500,00 грн., пеню в розмірі 2 728,76 грн., три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 288,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 325,20 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивач має визначене законом право на отримання страхового відшкодування, при цьому достатнім і належним доказом розміру заподіяного збитку є експертний висновок спеціаліста - оцінювача, який позивачем було надано відповідачу, з огляду на що, у останнього не було підстав ставити під сумнів розмір заподіяного збитку та відмовляти у виплаті страхового відшкодування.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки він не відповідає дослідженим судом доказам і положенням закону, з наступних підстав.

Так, правовідносини між страховиком цивільно-правової відповідальності винуватця дорожньо - транспортної пригоди та постраждалим внаслідок цієї події, їх права та обов'язки визначені Законом України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Тобто, на правовідносини ОСОБА_5 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», як страховика цивільно - правової відповідальності водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо - транспортну пригоду, поширює свою дію саме Закон України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 34 Закону України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції станом на дату дорожньо - транспортної пригоди - 08 листопада 2015 року, визначала, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Частина 3 ст. 33 Закону України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції станом на 08 листопада 2015 року, встановлювала, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Даний обов'язок встановлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обсяг завданих транспортному засобу пошкоджень власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Як вбачається з листа Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» від 12 жовтня 2016 року, з заявою про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування за подією, яка відбулася 08 листопада 2015 року, ОСОБА_5 звернулася 12 серпня 2016 року і на дату цього звернення належний їй на праві власності та пошкоджений під час ДТП автомобіль «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 нею вже було продано, що унеможливлює його огляд уповноваженим представником страховика.

Вказані обставини позивачем жодним чином не спростовані, будь-яких доказів на підтвердження того, що вона зверталася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» щодо проведення огляду пошкодженого автомобіля до його відчуження, тобто, належно виконала покладений на неї ст. 33 Закону України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок забезпечити страховику Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Альфа Страхування» можливість оглянути пошкоджений автомобіль «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2, матеріли справи не містять.

Суд першої інстанції, зазначаючи про належне виконання ОСОБА_5 вимог ст. 33 Закону України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходив з того, що негайно після дорожньо - транспортної пригоди автомобіль «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 було оглянуто представником страхової компанії позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», проте не врахував, що за змістом цієї статті на власника пошкодженого майна покладається обов'язок забезпечити можливість його огляду саме представником страховика цивільно-правової відповідальності винуватця дорожньо - транспортної пригоди, а тому огляд автомобіля представником будь-якої іншої страхової компанії не має правового значення для висновку про виконання чи невиконання особою вимог ст. 33 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту огляду колісного транспортного засобу від 12 листопада 2015 року, вказаний огляд було проведено за участі власника транспортного засобу ОСОБА_5 оцінювачем ОСОБА_11, яким також складено і підписано Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 51547 від 02 грудня 2015 року та Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 51547/1 від 10 серпня 2016 року.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_11 є уповноваженим представником страхової компанії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», як про те зазначає суд першої інстанції, матеріали справи не містять.

Стаття 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Визначення розміру страхового відшкодування перебуває в прямій залежності від розміру заподіяної шкоди, яка оцінюється страховиком при огляді пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується змістом ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, оцінену у встановленому цим законом порядку.

Згідно статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що невиконання ОСОБА_5 покладеного на нею ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку забезпечити представнику Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» можливість оглянути пошкоджений транспортних засіб призвело до неможливості встановити дійсний розмір заподіяної шкоди, зокрема, і оцінити вартість автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди, виходячи з доводів позивача про його фізичне знищення внаслідок події.

Таким чином, за правилом ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», такі дії позивача є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, що не було враховано судом першої інстанції.

При цьому не є підставою для визначення розміру страхового відшкодування та його виплати поданий позивачем ОСОБА_5 Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 51547/1 від 10 серпня 2016 року та наданий до апеляційного суду звіт № 56/22.10.17 про утилізаційну вартість КТЗ від 30 жовтня 2017 року, оскільки страховик відшкодовує шкоду, оцінену в порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, стаття 34 цього Закону закріпила, що страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Таким чином, виходячи з аналізу положень вказаної статті, страховик зобов'язаний прийняти за основу при розрахунку страхового відшкодування вчинений на замовлення постраждалої сторони висновок експертної оцінки у тому разі, якщо страховою компанією не з вини потерпілої особи в десятиденний строк не проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та не визначено розмір заподіяного збитку.

Разом з тим, оскільки у даній справі огляд автомобіля «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 страховиком не відбувся не з вини Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», а внаслідок невиконання ОСОБА_5 передбаченого ст. 33 Закону України «Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку зберігати автомобіль у стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди та забезпечити можливість його огляду, у відповідача не було правових підстав приймати за основу при вирішенні питання про виплату страхового відшкодування поданий позивачем звіт про оцінку майна.

Суд першої інстанції при вирішенні спору на положення ст.ст. 22, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уваги не звернув, не врахував, що замовлена позивачем оцінка вартості матеріального збитку проведена за відсутності представника відповідача, в зв'язку чим дійшов безпідставного висновку про те, що належним і достатнім доказом для страхової компанії при визначенні розміру завданого матеріального збитку є відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності, який було подано до страхової компанії позивачем.

Так як страховик Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» не відмовлявся від свого права приймати участь у оцінці завданої автомобілю «MG 350», д.н.з. НОМЕР_2 майнової шкоди, а самостійно обраний позивачем експерт при проведенні оціночного дослідження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок не попереджався і за результатами проведення дослідження висловив лише свою ймовірну думку щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_5 у виплаті страхового відшкодування, пославшись на те, що її дії призвели до неможливості проведення об'єктивного дослідження вартості заподіяного матеріального збитку.

Враховуючи все вищезазначене, так як ОСОБА_5 не виконала належним чином покладений на неї ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо збереження постраждалого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди майна в первісному вигляді та що за правилом ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» такі дії постраждалої особи є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, якщо вони призвели до неможливості визначення страховиком дійсного розміру заподіяної шкоди, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» страхового відшкодування не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

Так як вимоги про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат є похідними від первісної вимоги про стягнення страхового відшкодування, щодо якої колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні, заявлений позов є таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» Горбача Ігоря Володимировича є обґрунтованими, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 22,30, 33, 34, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» Горбача Ігоря Володимировича задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: