Рішення № 69975130, 18.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Станішевській Б.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 2 875 182, 21 грн..

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 грудня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 39.29-50/1088к на купівлю нерухомого майна, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 125 000 доларів США на строк користування до 25 грудня 2032 року, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 11,75 % річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку просив стягнути.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 25 січня 2016 року задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 39.29-50/1088к від 26 грудня 2007 року у розмірі 134 800 доларів США 57 центів, що еквівалентно за курсом НБУ 2 875 182 грн. 21 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначила, що рішення є необґрунтованим, оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для її вирішення, допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, не досліджено докази у справі та не оцінені судом у їх сукупності та взаємозв'язку.

В судове засідання представник ПАТ «Укрсоцбанк» не з»являвся, в останнє засідання надав суду письмові заперечення, в яких просив справу розглянути у відсутність представника банку.

ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 26 грудня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 39.29-50/1088к на купівлю нерухомого майна, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 125000 доларів США на строк користування до 25 грудня 2032 року, а відповідач зобов»язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 11,75 % річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 19 червня 2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 134800 доларів США 57 центів, що еквівалентно за курсом НБУ 2875182 грн.21 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 103360 доларів США 01 центів та суми заборгованості за відсотками в розмірі 31400 доларів США 56 центів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив достроково стягнути з ОСОБА_4 суму заборгованості по кредиту та процентам, посилаючись на порушення відповідачем графіку погашення заборгованості за кредитом, що визначений в п.1.1 договору кредиту, не здійснення погашення чергової частини кредиту із нарахованими відсотками за фактичний час його використання. З іншими обставинами позивач свої вимоги про дострокове стягнення кредитних коштів та сплати процентів не пов'язує.

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 125000 доларів США зі сплатою 11,75 % річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості, визначеної у графіку.

Після укладення договору будь-які додаткові договори з приводу зміни відсоткової ставки між сторонами не укладались.

Відповідно до п.2.4.1 сторони передбачили, що сплата процентів здійснюється у валюті Кредиту на рахунок № НОМЕР_1 в Печерському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк» 10 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти.

Крім того, пунктом 3.1.1 кредитного договору передбачено, що кредитор зобов»язаний відкрити позичальнику в Печерському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк» позичковий рахунок № НОМЕР_2.

Додатковою угодою до кредитного договору № 2 від 16 грудня 2014 року сторони передбачили відкриття поточного валютного рахунку № НОМЕР_3, який почав діяти з 16 грудня 2014 року.

З наданих відповідачем квитанцій та виписки з особового рахунку вбачається, що позивач використовував і інші рахунки, на які зараховував сплачені позичальником кошти, відкриття яких не було передбачено умовами укладеного договору. Валютний рахунок № НОМЕР_3, який почав діяти з 16 грудня 2014 року, використовувався банком з 25 березня 2011 року.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності використання цього рахунку, зарахування на цей рахунок коштів, отриманих від позичальника в рахунок сплати кредиту та відсотків у період часу з 25 березня 2011 року по 16 грудня 2014 року, представником позивача у передбаченому ст..ст.10, 60 ЦПК України порядку суду не надано. На неодноразові виклики представника позивача в судові засідання для дачі пояснень з приводу наданого банком розрахунку заборгованості, останній не з»являвся.

З наданих відповідачкою квитанцій вбачається, що ОСОБА_4 в період дії договору всього було сплачено 84246,30 доларів США, з яких 20519,56 доларів було спрямовано на погашення тіла кредиту ( рахунок № НОМЕР_2), 18094,96 доларів США на погашення відсотків за користування кредитом ( рахунок № НОМЕР_1). Грошові кошти в сумі 45631,78 доларів США були зараховані банком на інші рахунки, які не передбачені умовами кредитного договору.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 15038/16-45 від 24 травня 2017 року, під час виконання зобов»язання за кредитним договором № 39.29-50/1088к від 26 грудня 2007 року фактична відсоткова ставка становила 11,75 %, а саме: а) в матеріалах справи відсутні будь-які доповнення або додатки до кредитного договору, які свідчать про зміну процентної ставки; б) вбачається використання банком завищеної процентної ставки, яка не відповідає умовам кредитного договору № 39.29-50/1088к від 26 грудня 2007 року та нарахування завищених ьсум процентів за користування кредитними коштами( а.с.197-204).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив свій висновок та пояснив, що розмір застосованих банком відсотків не відповідає розміру відсотків, передбачених умовами кредитного договору.

Відповідно до ст..ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені в апеляційному суді обставини, а саме застосовування банком відсоткової ставки, розмір якої не передбачено договором, використання рахунків для зарахування сплачених позичальником коштів, які також не передбачені умовами договору, зарахування не в повному розмірі сум, сплачених позичальником, в момент їх надходження до банку, не дають підстави вважати вимоги банку щодо виникнення у банку права вимагати дострокового повернення кредиту на підставі ст..1050 ЦК України доведеними.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення достроково з ОСОБА_4 частини кредитних коштів, що залишилася, та сплати процентів, немає підстав.

А тому рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25 січня 2016 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25 січня 2016 року - скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: