Ухвала суду № 69975124, 18.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 761/13894/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов A.A.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8418/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

11 квітня 2016 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_3 та просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 105 735, 44 грн., яка включає в себе витрати позивача на експертні послуги в розмірі 1800 грн., вартість юридичних послуг в розмірі 10 000 грн., та вартість відновлюваного ремонту, а також судовий збір в розмірі 957, 36 грн.

У змінених позовних вимогах позивач просив стягнути з відповідачів Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» суму матеріальних збитків у розмірі 18 267, 72 грн., а з ОСОБА_3 47 867, 72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2015 в м. Біла Церква, Київської області сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

25.12.2015 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 застрахована у ЗАТ «Європейський страховий альянс». Відповідачем ЗАТ «Європейський страховий альянс» здійснено позивачу страхову виплату в розмірі 24 700 грн. Разом з тим, позивач з визначеним відповідачем ЗАТ «Європейський страховий альянс» розміром завданих збитків не погоджується, вважає, що виплату йому було здійснено не в повному обсязі, так як відповідно до Висновку про оцінку майна від 15.03.2016 № 84/2-16, зробленого на замовлення позивача, останньому завдано збитків на суму 118 635, 44 грн. Тому, позивач вважає, що вказана сума, з вирахуванням виплаченої суми страхового відшкодування відповідачем ЗАТ «Європейський страховий альянс», має бути стягнута з відповідачів. А тому, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_6 частину невиплаченого страхове відшкодування у розмірі - 18 267,72 грн. та судовий збір в розмірі - 357,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 кошти у розмірі - 42 950,93 грн. та судовий збір в розмірі - 600 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Не погодившись із рішенням суду відповідач ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі, посилався на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, на порушення та неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Зокрема зазначав, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням правил підсудності, визначених процесуальним кодексом. На його думку, відповідач ЗАТ «Європейський страховий альянс» не є належним відповідачем. У висновках експерта за ухвалою суду завищена кількість пошкоджених деталей автомобіля у порівнянні з первісними документами, які фіксували ДТП, що призвело до збільшення розміру матеріальної шкоди, а тому він вважає, що зазначений висновок не можна покласти в основу рішення суду. Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. За таких обставин, суд при ухваленні рішення повинен був прийняти до уваги ці обставини та врахувати втрату товарного виду КТЗ та стягнути з відповідачів матеріальні збитки, а не суму відновлювального ремонту, виходячи за межу позовних вимог, в яких позивач просив стягнути матеріальну шкоду, а не суму відновлювального ремонту. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_3, ним оскаржується рішення суду щодо стягнення з нього спричиненої матеріальної шкоди на користь позивача. Рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування з Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" останнім не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України не є предметом апеляційної перевірки, а відповідач ОСОБА_3 такими повноваженнями ЗАТ «Європейський страховий альянс» не наділений.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін ( ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи, окрім ЗАТ «Європейський страховий альянс» 18 267,72 грн., іще і з відповідача ОСОБА_3 42950,93 грн. суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в частині стягнення вищезазначеної суми з відповідача ОСОБА_3, оскільки згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту позивача перевищує встановлений в полісі ліміт відповідальності.

З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 10.12.2015 в м. Біла Церква по вул. Глиняній сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2015 встановлено, що 10.12.2015 ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідності (а.с. 5).

Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_4 отримав технічні пошкодження, що підтверджується Довідкою, складеною ВДАЇ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві (а.с. 10).

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну наслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «Європейський страховий альянс», що підтверджується Полісом АІ/7410748 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів від 09.02.2015. Згідно умов даного договору ліміт виплати страхової суми страховиком у разі настання страхового випадку щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю становить 100 000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну встановлений в розмірі 50 000 грн., франшиза - 0, 000 грн. (а.с. 63).

Відповідно до Висновку № 223 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_5, складеного 04.01.2016 ФОП ОСОБА_7 на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», вартість матеріального збитку становить 29 666, 81 грн. (а.с. 66-75).

На підставі заяви позивача відповідачем ПрАТ «Європейський страховий альянс» було складено страховий акт № 12\15\07\ЦВ04\01\2, відповідно до якого сума страхового відшкодування до виплати становить 29 666, 81 грн. (а.с. 76) та була перерахована позивачу на його рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 25.01.2016 та платіжним дорученням № 179 від 13.05.2016 (а.с.77,78).

Відповідно до Звіту щодо оцінки вартості матеріального збитку,проведеного на замовлення позивача, завданого власнику колісного транспортного засобу № 84/2-16, складеного ФОП ОСОБА_9 від 15.03.2016, вартість матеріального збитку становить 66 115, 44 грн., вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 118 635, 01 грн. (а.с. 12-24).

Заперечуючи проти позову ОСОБА_6 та його розміру представником відповідача ОСОБА_3 в процесі розглядду справи заявлено клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи, яке судом було задоволено.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи № 19/111/12-659 від 03.02.2017, складеного судовим експертом С.Ю. Левченком, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_6 станом на час ДТП - 10.12.2015 становить 49046, 46 грн., вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля станом на 10.12.2015 становить 91 979, 20 грн.

Висновком також визначено розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_6 внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП станом на дату проведення експертизи 25.01.2017, що становить 63 254, 52 грн., в той час як вартість відновлюваного ремонту на дату проведення експертизи, становить 103 688, 65 грн. (а.с. 149-168). Зазначений висновок експерта не спростований відповідачем ОСОБА_3 та правильно був покладений в основу рішення суду .

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду першої інстанції щодо підстав до задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, порушення та неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав до скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням вищезазначених норм права, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода, яка не охоплюється лімітом страхової суми, повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Таким чином, всі висновки суду першої інстанції щодо правомірності заявленого позову та обраного способу відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних вище висновків суду першої інстанції, апеляційні скарги відповідача ОСОБА_3 не містять, в ході апеляційного розгляду його представник також не навів таких обставин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: