Рішення № 69973007, 11.01.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9100/16-ц

Провадження № 2/761/585/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Савенко О.І., Кривошиї Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 09 березня 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 лютого 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 490057012 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 17 524 доларів США 75 центів, зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 14,5% річних. Зауважила, що того ж дня, 19 лютого 2008 року, між нею та ЗАТ «Альфа-Банк» було укладено Договір поруки № 490057012 до вищевказаного договору, за умовами якого Позивач поручилася перед Відповідачем за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому. Як згодом стало відомо Позивачеві, починаючи з 01 вересня 2008 року, Відповідачем в односторонньому порядку було змінено відсоткову ставку за користування кредитом з 14,5% до 16,5%. Враховуючи той факт, що Відповідачем було змінено відсоткову ставку за Кредитним договором без відома Позивача, та без отримання на її згоди, Позивач вважає поруку припиненою. Просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати поруку припиненою, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

У судовому засіданні представник Позивача позов, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав. Позовні вимоги просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнала. У задоволенні позовних вимог просила суд відмовити повністю. Свою позицію аргументувала тим, що можливість зміни Відповідачем процентної ставки за Кредитним договором в односторонньому порядку передбачена пунктом 6.2. розділу № 2 Кредитного договору. Додала, що за умовами Кредитного договору, про зміну умов Кредитного договору банк мав повідомити лише позичальника. Представник Відповідача, вважає, що закон пов`язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою. Стверджує, що Позивач була ознайомлена із можливим підвищенням відсоткової ставки і жодних заперечень не мала, тому підстави, на її думку, для визнання поруки припиненою відсутні.

Належним чином повідомлена Третя особа у судове засідання, призначене на 11 січня 2017 року, не з'явилася. Про місце, день та час судового розгляду повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавала. Проте у судовому засіданні, що відбулося 01 червня 2016 року, представник Третьої особи позов визнав повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 490057012 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 17 524 доларів США 75 центів, строком повернення до 19 лютого 2015 року, зі встановленою процентною ставкою у розмірі 14,5% (а.с., а.с. 7-9).

Договором про внесення змін і доповнень № 1, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 04 лютого 2009 року, було внесено зміни та доповнення до Кредитного договору, яким визначено дату остаточного повернення кредиту 19 лютого 2020 року та викладено Додаток № 1 (Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг) до Кредитного договору в новій редакції (а.с. 18).

Крім того, судом встановлено, що 19 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», було укладено Договір поруки № 490057012-П (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель поручилася за виконання Боржником наступних обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

а) обов'язок повертати Банку кредит рівними частинами, у терміни, визначені Основним договором та додатком № 1 від Основного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 19 лютого 2015 року;

б) обов'язок щомісяця сплачувати Банку проценти за користування Кредитом у терміни, визначені Основним договором та додатком № 1 до Основного договору;

в) обов'язок у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати зазначених вище в цьому пункті), повернути Банку Кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Основного договору;

г) обов'язок сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Основним договором.

Договором про внесення змін і доповнень № 1, укладеним 04 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», було внесено зміни та доповнення до Договору поруки, яким змінено кінцеву дату повернення кредиту на 19 лютого 2020 року, а також передбачено виконання Поручителем обов'язків, визначених виключно в Основному договорі (а.с. 8).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За змістом частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено та підтверджено Відповідачем, що проценту ставку за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору Відповідачем змінено з 14,5% при укладенні Кредитного договору на 16,5%, починаючи з 01 вересня 2008 року.

Позивач не погоджується з такими діями Відповідача та стверджує, що зміну відсоткової ставки за користування кредитом з Позивачем, як поручителем за Договором поруки, погоджено не було, Позивач згоди на зміну відсоткової ставки і, відповідно, на збільшення обсягу відповідальності поручителя, не надавала.

Відповідач, посилаючись на пункт 6.2. Розділу № 2 Загальних умов кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк», де зазначено, що Банк має право змінити розмір процентів за користування Кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін в діючому законодавстві тощо, стверджує, що Позивачеві при укладенні Договору поруки було відомо про зазначений пункт Кредитного договору. Крім того, як зазначила представник Відповідача, згідно пункту 2.1. Договору поруки, Позивач поручилася за виконання боржником не лише зобов'язань, що виникли на підставі Основного договору, а й тих, що можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (а.с. 6-7, 14-17).

Суд критично оцінює та не погоджується з такою позицією Відповідача.

Відповідно до пункту 3.1. статті 3 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов'язків, перелічених у статті 2 цього Договору як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник (а.с. 6-7).

За змістом частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до пункту 22 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Крім того, пунктом 5.4. Статті 5 Договору поруки передбачено, що у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за Основним договором передбачена цим Договором порука діє тільки у випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення (а.с. 6-7).

Як встановлено судом, Позивач згоди на збільшення розміру відсоткової ставки за Кредитним договором не надавала.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов, в цілому таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки у зв'язку зі зміною Відповідачем в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки за Кредитним договором, збільшено обсяг Відповідальності Позивача, як поручителя, без її згоди, зобов'язання поруки між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» за Договором поруки № 490057012-П від 19 лютого 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 підлягає визнанню його припиненим.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 553, 554, 559, 599, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, пункту 22 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись статями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою - з а д о в о л ь н и т и .

Визнати припиненим зобов'язання поруки між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) за Договором поруки № 490057012-П від 19 лютого 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривні 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :