Рішення № 69971881, 24.10.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1343/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулось до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що 18 березня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» /в подальшому, ПАТ КБ «Надра»/ та ОСОБА_6, ОСОБА_7 був укладений кредитний договір за № 120/РП/39/2008-840, згідно умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_6 кредит в сумі 16 967,32 доларів США з терміном погашення до 18 березня 2015 року зі сплатою 13,8 % річних, а поручитель ОСОБА_7, в свою чергу, зобовязалася відповідати перед банком за зобовязаннями ОСОБА_6 згідно умов кредитного договору у повному обємі всім належним на праві власності майном та грошовими коштами.

Банк вказує, що відповідно до п.п.2.2.1, 3.2.2. кредитного договору позичальник ОСОБА_6 зобовязувався щомісячно до 18 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 318,34 доларів США.

ПАТ «КБ «Надра» зазначає, що позичальник ОСОБА_6 неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання за умовами кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позичальник разом із поручителем в добровільному порядку погашати не бажають.

Загальна сума заборгованості станом на 03 квітня 2015 року становить 251 220,60 грн., із яких: непогашений кредит 6 696,35 доларів США, що еквівалентно 157 427,79 грн., несплачені відсотки 248,42 доларів США, що еквівалентно 5 840,23 грн., пеня згідно п.5.1.кредитного договору в сумі 48 063,28 грн., штраф згідно п.5.2. кредитного договору в сумі 39 889,31 грн.

Оскільки позичальник разом із поручителем не приймають заходів щодо погашення існуючої суми заборгованості за кредитним договором, вказує ПАТ «КБ «Надра», банк змушений звертатися до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із зазначеним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 18 березня 2008 року за № 120/РП/39/2008-840, в загальній сумі 251 220,60 грн., яка складається із суми непогашеного кредиту, несплачених відсотків в сумі 6 944,7 доларів США та сум пені та штрафу в розмірі 87 952,59 грн.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», вважаючи рішення суду першої інстанції необгрунтованим, таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, при неповному зясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення виниклого спору по суті, просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга, подана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування судом обставин справи, постановлення рішення із порушенням вимог матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра», суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів свої вимоги до відповідачів, не підтвердив нормативно та документально наявний у ОСОБА_6, ОСОБА_7 перед позивачем розмір заборгованості за кредитним договором.

Крім того, суд першої інстанції послався в якості однієї із підстав для відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» на відсутність підтвердженого експертним висновком розрахунку наявної заборгованості за кредитом, що позбавляє суд, який не є фахівцем в галузі економічних та бухгалтерських розрахунків, можливості зробити обєктивний висновок про наявність або відсутність заборгованості та про її конкретний розмір.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 18 березня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір за № 120/РП/39/2008-840, згідно умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_6 кредит в сумі 16 967,32 доларів США з терміном погашення до 18 березня 2015 року зі сплатою 13,8 % річних. (а.с. 5-7).

Виходячи із умов п.п.2.2.1, 3.2.2. кредитного договору позичальник ОСОБА_6 зобовязувався щомісячно до 18 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 318,34 доларів США.

В свою чергу, відповідно до розділу 3.2. кредитного договору поручитель ОСОБА_7 зобовязалася відповідати перед банком за зобовязаннями ОСОБА_6 згідно умов кредитного договору у повному обємі всім належним на праві власності майном та грошовими коштами.

Умовами кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії/, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, що безпосередньо передбачено у п.5.1. договору .

Згідно п.5.2. кредитного договору «у разі порушення позичальником вимог п.4.3.1.,4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 4.3.10., позичальник також зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.1.1., за кожен випадок.»

У звязку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_6 взятих на себе в добровільному порядку зобовязань за кредитним договором, утворилася заборгованість у загальному розмірі 251 220,60 грн., яка складається із наступного:

непогашеного кредиту в розмірі 6 696,35 доларів США, що еквівалентно 157 427,79 грн.;

несплачених відсотків в розмірі 248,42 доларів США, що еквівалентно 5 840,23 грн.;

пені згідно п.5.1. договору в розмірі 48 063,28 грн.;

штрафу згідно п.5.2.договору в розмірі 39 889,31 грн.

Вказаний розмір заборгованості відповідачів за кредитним договором № 120/РП/39/2008-840 від 18.03.2008 року обєктивно підтверджується наданим ПАТ КБ «Надра» детальним розрахунком, виписками за аналітичними рахунками з обліку заборгованості за вказаним кредитним договором за період з 18 березня 2008 року по 3 квітня 2015 року /т.3 а.с. 2-177/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Сукупність наявних по справі доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_6 дійсно отримав за умовами кредитного договору грошові кошти та неналежним чином виконував взяті на себе в добровільному порядку зобовязання щодо щомісячної сплати до 18 числа поточного місяця мінімального платежу у розмірі 318,34 доларів США, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом, розмір якої підтверджується наданим банком на адресу суду розрахунком.

В порушення вимог ст.60 ЦПК України, яка зобовязує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на адресу суду не було надано будь-яких обєктивних доказів, які б спростовували наявність такої заборгованості або її конкретний розмір.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

При стягненні заборгованості за кредитним договором слід керуватись положенням ч.1 ст.1050 ЦК України та виходити з того, що стягнення сум (процентів) за ст.1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч.2 ст.625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобовязання.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом, по пені та штрафу, безпідставно фактично звільнив відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від належного виконання взятих ними в добровільному порядку зобовязань за умовами кредитного договору.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, додаткових платежів.

Враховуючи неналежне виконання позичальником ОСОБА_6 взятих на себе зобовязань за договором кредиту № 120/РП/39/2008-840 від 18 березня 2008 року, а також приймаючи до уваги, що поручитель ОСОБА_7 зобовязалася відповідати перед банком за зобовязаннями позичальника згідно умов кредитного договору у повному обємі всім належним на праві власності майном та грошовими коштами, колегія суддів приходить до висновку про необхідність покладення на ОСОБА_7 обовязку солідарного погашення разом із позичальником ОСОБА_6 виниклої перед банком заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі врахував всі істотні обставини, які мають значення для справи і прийшов до висновку, який суперечить зібраним по справі доказам, у звязку із чим ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Надра».

У відповідності до вимог статті 88 ЦПК України із ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» підлягають стягненню в рівних частках понесені банком судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 2 763,43 грн., тобто по 1381, 71 грн. із кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу, подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості скасувати.

Ухвалити по даній справі нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 120/РП/39/2008-840 від 18 березня 2008 року в загальній сумі 251 220, 61 грн., яка складається із наступних сум:

непогашеного кредиту в розмірі 6 696,35 доларів США, що еквівалентно 157 427,79 грн.;

несплачених відсотків в розмірі 248,42 доларів США, що еквівалентно 5 840,23 грн.;

пені згідно п.5.1.кредитного договору в розмірі 48 063,28 грн.;

штрафу згідно п.5.2. кредитного договору в розмірі 39 889,31 грн.

Стягнути із ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в рівних частках понесені банком судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в розмірі 2 763,43 грн., тобто по 1381, 71 грн. із кожного відповідача.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :