Ухвала суду № 69971083, 31.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/3830/16-ц Головуючий суддя 1-ї інстанції Токарєва Н.М.

Провадження № 2др/790/55/17 Доповідач Колтунова А.І.

Категорія: спори, що виникають із житлових

правовідносин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«31» жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Південноміська рада Харківського району Харківської області про захист порушеного права, скасування та припинення дії рішення та державного акту, визнання права власності на майно у праві спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИЛА:

03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення по його позовним вимогам про стягнення судових витрат по наданню правової допомоги.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 травня 2017 року було зазначено, що відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у звязку з відмовою у задоволенні як первісних так і зустрічних позовних вимог, понесені судові витрати необхідно віднести за рахунок сторін.

В апеляційній скарзі він зазначав, що правова допомога надавалась ОСОБА_2 як по основному позову, так і по зустрічному.

Оскільки в задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено, тому пропорційно до вимоги у відмові зустрічного позову повинні бути стягнуті витрати на правову допомогу, а саме, у сумі 3300,00 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначені доводи апеляційної скарги не розглянув. У звязку з чим, ОСОБА_4 просив суд в зазначеній частині ухвалити додаткове рішення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримував заяву.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, просив суд розглядати справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в позовних заявах, які неодноразово були уточнені, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_3 судові витрати (а.с. 2-6, а.с. 44-48, а.с. 160-168 том 1, а.с. 68-75 том 2).

Із матеріалів справи вбачається, що нею був сплачений судовий збір в сумі 551,21 грн., 551,21 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 6600,00 грн. (а.с. 1 том 1, а.с . 157 160 том 2, а.с 242 том 1).

ОСОБА_3 в зустрічних позовних вимогах, які також неодноразово були уточнені, просила суд стягнути з ОСОБА_2 судові витрати (а.с. 203 208 том 1, а.с. 9-14 том 2, а.с. 108-118 том 2).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн., 551,20 грн., та 606,32 грн. (а.с. 70, а.с. 202 том 1, а.с. 58 том 3).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні як основного так і зустрічного позову зазначив, що відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у звязку з відмовою як первісного так і зустрічних позовних вимог, понесені судові витрати необхідно віднести за рахунок сторін (а.с. 207 215 том 2).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом апеляційної інстанції апеляційні скарги як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, були залишені без задоволення.

Доводам, викладеним в апеляційній скарзі, була надана оцінка.

Що стосується доводів, по яким судом апеляційної інстанції окремо не було надано оцінки, зазначено, що вони були предметом дослідження суду першої інстанції та їм надана належна оцінка, викладені в апеляційних скаргах доводи, висновків суду не спростовують (а.с. 75-85 том 3).

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом апеляційної інстанції рішення суду ухвалене не було, ухвалою колегії суддів рішення суду першої інстанції залишено без змін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення по судовому збору, оскільки ці питання були предметом розгляду суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в повному обсязі залишено без змін.

Таким чином, ОСОБА_1 вправі вирішувати питання щодо стягнення судових витрат по правовій допомозі не шляхом звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а шляхом оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 220, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Південноміська рада Харківського району Харківської області про захист порушеного права, скасування та припинення дії рішення та державного акту, визнання права власності на майно у праві спільної часткової власності, щодо вирішення питання про стягнення судових витрат з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.5 ст. 220, п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_6