Ухвала суду № 69970795, 24.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/8639/16-ц Головуючий суддя І інстанції Березовська І. В.

Провадження № 22-ц/790/3446/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

позики, кредиту, банківського вкладу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.

суддів: Котелевець А.В., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 17 серпня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №38, відповідно до умов якого останній отримав кредит на придбання автомобілю у розмірі 146 821 грн. строком до 15 серпня 2014 року з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 16,5% річних. 12 грудня 2008 року у забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договори поруки № 38, відповідно до умов яких відповідачі взяли на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 боргових зобов’язань за кредитним договором. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 липня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 192 997,86 грн., яка утворилась за період з 17 серпня 2007 року по 19 вересня 2010 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором щодо сплати процентів та тіла кредиту не виконує, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за період з 20.09.2010 року по 30.10.2016 року в розмірі 363 533,64 грн., яка станом на 02 листопада 2016 року складається з : 129 604,86 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 111 967,23 грн. – нарахованої пені за прострочення погашення кредиту за період з 03 листопада 2013 року по 02 листопада 2016 року; 121 961,55 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором № 38 від 17 серпня 2007 року в розмірі 363 533 (триста шістдесят три тисячі п’ятсот тридцять три ) гривні 64 копійки та судовий збір у розмірі 5453 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят три) гривні. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що 17 серпня 2007 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 146 821 грн. та зобов’язався повернути вказану суму у строк до 15 серпня 2015 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 16,5% річних.

12 грудня 2008 року у забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договори поруки № 38, відповідно до умов яких відповідачі взяли на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 боргових зобов’язань за кредитним договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором з пропуском передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, а тому відсутні підстави для його задоволення, оскільки поруки відповідачів припинилась.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 договорами строк дії поруки не встановлено.

Пунктом 5.2 договорів поруки встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як убачається із матиеріалів справи, боржник ОСОБА_1, а відтак і поручителі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 узяли на себе зобов’язання повернути суму кредиту з відповідними процентами у строк до 15 серпня 2014 року, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ АБ «Укргазбанк»звернулось у грудні 2016 року, тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку.

За таких обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилась, та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» відхилити.

Заочне рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_4