Рішення № 69970708, 26.10.2017, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1519/17

Провадження № 2/739/518/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2017 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря - Лукаш Н.Я., Худорби Р.Г.,

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної страхової компанії «Оранта» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до НСК «Оранта» та ОСОБА_3 (далі - відповідачі) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок загибелі її батька ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з вини відповідача ОСОБА_3 06 вересня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої загинув її батько ОСОБА_4 Вироком суду від 20 квітня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки. Відповідач ОСОБА_3 застрахував свою цивільну відповідальність в НСК «Оранта» до якої повідомив про настання страхового випадку. Вона зверталася до НСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування, проте жодної відповіді не отримала. Внаслідок загибелі батька їй було завдано матеріальну шкоду у розмірі 20 162 грн. 00 коп., яка полягає у витратах на поховання останнього та спорудження надгробного пам'ятника. Також їй завдано моральну шкоду, яка полягає у її душевних стражданнях, що вона зазнала у зв'язку зі смертю близької людини. Завдану моральну шкоду оцінює у 100 000 грн. 00 коп. Посилаючись на положення статей 23, 1194, 1201 ЦК України позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь в якості відшкодування матеріальної шкоди 2 762 грн. 00 коп., в якості відшкодування моральної шкоди 72 600 грн., а також стягнути з НСК «Оранта» в межах суми страхової виплати на відшкодування матеріальної шкоди 17 400 грн. 00 коп. і на відшкодування моральної шкоди 17 400 грн. 00 коп.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю з підстав, наведених у позовній заяві, при цьому пояснила, що нею здійснювалися витрати на поховання батька, спорудження надгробного пам'ятника та організацію поминальних обідів після поховання. Загальна сума цих витрат становить 20162 грн. 00 коп. Також внаслідок смерті батька вона відчувала сильні душевні страждання у зв'язку з чим має право на відшкодування моральної шкоди на суму 100 000 грн. 00 коп.

Представник позивачки у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідачів матеріальну і моральну шкоду, заподіяну позивачці, у визначених в позові розмірах.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, пояснив, що дійсно з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої загинув батько позивачки. На той час його цивільно-правова відповідальність була застрахована у НСК «Оранта». Водночас розмір визначеного відшкодування, яке позивачка просить стягнути з нього, вважає необґрунтованим, оскільки він має невеликі доходи, його дружина померла і він сам утримує малолітню дитину.

Представник відповідача - НСК «Оранта» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У зв'язку з цим судом було прийнято рішення про розгляд справи без участі представника даного відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них доказі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 06 вересня 2016 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Богдан 211010», д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Новгороді-Сіверському по вул. Вокзальна з боку автодороги Чернігів - Мена - Сосниця - Грем'яч в напрямку центру міста з перевищенням дозволеної в межах населеного пункту швидкості руху.

Рухаючись у вказаному напрямку, поблизу будинку №94 по вул. Вокзальна ОСОБА_3 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування, під час виявлення перешкоди для руху у вигляді мопеда марки ALPHA ZS 50 F під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, не дотримався безпечної дистанції, тим самим порушив вимоги пунктів 2.3б, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на останнього. В результаті наїзду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебувають в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_4

Позивачка є донькою ОСОБА_4, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с. 9).

Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2017 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої загинув ОСОБА_4, та призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, зі звільнення на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробування, з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до частини четвертої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чим мали місце ці дії та чи вчинені вони цією з особою.

Отже, встановлені вироком суду від 20 квітня 2017 року факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 та вина у скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди відповідача ОСОБА_3 є обставинами, що мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

На момент настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільного-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-VІ (далі - Закон України №1961-VІ) в НСК "Оранта», що підтверджується полісом №АЕ №6634693 від 14 січня 2016 року (а.с. 5).

Частинами першою та другою статті 1201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України №1961-VІ передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 6 Закону України №1961-VІ страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 27.1 статті 27 Закону України №1961-VІ передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 27.4 статті 27 Закону України №1961-VІ страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, позивачкою здійснено витрати на поховання батька, яке відбулося 08 вересня 2016 року, у розмірі 7 632 грн. 00 коп., витрати на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 8 130 грн. 00 коп., витрати на поминальні обіди після поховання, які були організовані 14 вересня та 15 жовтня 2016 року, у розмірі 4 400 грн. 00 коп. (а.с. 6-7).

Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» зазначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

З змісту наведеного вище законодавчого положення висновується, що позивачка, як особа, що здійснила поховання загиблого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, має право на відшкодування витрат, здійснених нею 08 вересня 2016 року у зв'язку з похованням останнього та на відшкодування витрат на спорудження надгробного пам'ятника, загальний розмір яких становить 15 762 грн. 00 коп. (7 632 грн. 00 коп. + 8 130 грн. 00 коп.). При цьому витрати на організацію поминальних обідів, що проводилися після поховання, зокрема 14 вересня та 15 жовтня 2016 року, не можуть розглядатися як витрати на поховання чи спорудження надгробного пам'ятника, у зв'язку з чим ці витрати не підлягають відшкодування як особою, що завдала шкоду смертю потерпілому, так і страховиком.

Оскільки відповідачем ОСОБА_3 було застраховано свою цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу в НСК «Оранта», 23 травня 2017 року позивачка звернулася до вказаної страхової компанії із заявою про відшкодування витрати, здійснених на поховання ОСОБА_4 та спорудження надгробного пам'ятника і компенсацію моральної шкоди додавши необхідні для здійснення виплати документи, визначені законом (а.с. 3-4), однак жодної відповіді на своє звернення не отримала, страхове відшкодування їй виплачено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з НСК «Оранта» на користь позивачки підлягають стягненню витрати, здійснені нею на похованная ОСОБА_4 та спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 15 762 грн. 00 коп., оскільки вказані витрати не перевищують розміру 12 мінімальних заробітних плату місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 17 400 грн. 00 коп. ( 1 450 грн. 00 коп. х 12 міс.). Відповідно позов в частині відшкодування НСК «Оранта» матеріальної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті на користь позивачки, є достатнім для покриття витрат останньої, здійснених нею на поховання ОСОБА_4 та спорудження надгробного пам'ятника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення вказаних витрат з відповідача ОСОБА_3, відповідно в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок смерті ОСОБА_4, яку остання просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 у розмірі 72 600 грн. 00 коп. та з НСК «Оранта» у розмірі 17 400 грн. 00 коп. суд враховує наступне.

Частиною першою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною другою статті 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Пунктом 27.3 статті 27 Закону України №1961-VІ передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину душевних страждань позивачки, яка є донькою померлого ОСОБА_4, характер вчиненого відповідачем ОСОБА_3 правопорушення, особу останнього, який сам утримає малолітню дитину (а.с. 30-32), майновий стан відповідача ОСОБА_3, а саме розмір його доходів (а.с. 24), і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивачки в якості відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. 00 коп.

При цьому, оскільки відповідач ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу в НСК «Оранта», суд приходить до висновку про необхідність стягнення з НСК «Оранта» на користь позивачки в якості відшкодування моральної шкоди 17 400 грн. 00 коп., що відповідає 12 мінімальним заробітним платам у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. При цьому решта відшкодування моральної шкоди в розмірі 32 600 грн. 00 коп. (50 000 грн. 00 коп. - 17 400 грн. 00 коп.) підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача ОСОБА_3 Отже, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягаю задоволенню частково.

Оскільки позивачка в силу положень пунктів 2,6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви, на підставі частини третьої статті 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави пропорційної до задоволеної частини позовних вимог.

Як вбачається загальний розмір позовних вимог становить 110 162 грн. 00 коп. ( 2 762 грн. 00 коп. + 72 600 грн. 00 коп. + 17 400 грн. 00 коп. + 17 400 грн. 00 коп.), зокрема позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 становлять 75 362 грн. 00 коп. та позовні вимоги до відповідача НСК «Оранта» становлять 34 800 грн. 00 коп. Водночас задоволенню позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 підлягають на суму 32 600 грн. 00 коп., а позовні вимоги до відповідача НСК «Оранта» підлягають задоволенню на суму 33 162 грн. 00 коп.

За таких обставин в дохід держави з відповідачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної до них частини позовних вимог, зокрема з відповідача ОСОБА_3 у розмірі 326 грн. 00 коп., а з відповідача НСК «Оранта» у розмірі 331 грн. 62 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 1167, 1168, 1194, 1201 Цивільного кодексу України, статтями 6, 22, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-VІ, статтями 2, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Національної страхової компанії «Оранта» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якості відшкодування моральної шкоди 32 600 (тридцять дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Національної страхової компанії «Оранта» (код ЕДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди 15 762 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Національної страхової компанії «Оранта» (код ЕДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 326 (триста двадцять шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Національної страхової компанії «Оранта» в дохід держави судовий збір у розмірі 331 (триста тридцять одна) гривня 62 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Чепурко

Повне рішення складено 31 жовтня 2017 року.