Ухвала суду № 69963789, 03.10.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10607/17

Провадження № 1-кс/428/4701/2017

УХВАЛА

іменем України

03 жовтня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12017130370002776 від 09.09.2017 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з повною загальною середньою осввітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 74-А/98, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2017 в денний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, та скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, викрав три чавунних радіатора опалення на сім секцій кожна, які перебувають на балансі КП Житлосервісу «Світанок», розташованих на першому поверсі, підїзду №3, у нежилих кімнатах гуртожитку за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренко, 18а. Згідно висновку експерта № 19/113/9-3/1103е від 22.09.2017, вартість викраденого майна становить 1119 гривень 93 копійки.

Після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

В діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, який відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від до п"яти років.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного корисного злочину, що може вказувати про наявність ризику, передбаченого п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3 жоден інший більш мякий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 виконання ним процесуальних рішень, та унеможливить спроби останнього перешкоджати судовому розгляду даного кримінального провадження, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що висунута підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України обгрунтована, просив застосувати стосовно нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

02.10.2017 року о 16 годині 25 хвилин, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.185 ч. 2 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 10.09.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 10.09.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.09.2017; протоколом огляду місця події від 10.09.2017 в металоприйомному пункті за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 42; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.09.2017; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9; висновком судово-товарознавчої експертизи від 22.09.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2017; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2017; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2017; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 02.10.2017.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні встановлено наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п"яти років, але і відсутність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв"язків, постійного місця роботи, родини.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про собу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість ризикіу щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, про що свідчить те, що ОСОБА_3 неодноразово був засудженим, вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, що свідчить про стійку схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017130370002776 від 09.09.2017, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Таким чином, розглядаючи подане слідчим клопотання, з урахуванням того, що у судовому засіданні встановлено достатність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що обрання ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоровя, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоровя ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12017130370002776 від 09.09.2017, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Суд, також зобов"язаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч. 4 вказаної статті. В зв"язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом та не має бути більш ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 03 жовтня 2017 року до 01 грудня 2017 року включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_11 заставу в розмірі 32 000 (тридцяти двох тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у Луганській області м. Рубіжне: депозитний рахунок № 37318003000730, відкритий в ТУ ДКСУ у Луганській області УДКСУ м. Рубіжне, код банку 804013, код ЄДРПУ 26297948, отримувач ТУ ДСА України у м. Рубіжне у Луганській області.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками, визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко