Вирок № 69963338, 01.11.2017, Троїцький районний суд Луганської області

Справа №433/1767/17

Провадження №1-кп/433/147/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 рокуТроїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого- судді Суського О.І.,

за участю секретарясудового засідання - Яковлєвої В.А.,

прокурора Дерябіна С.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Троїцького районного суду Луганської області матеріали кримінального провадження№ 12017130590000250 від 23.08.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, маючої середню освіту, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Навесні 2017 року у обвинуваченої ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на незаконний обіг наркотичних речовин. Реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись біля приміщення господарської будівлі за місцем мешкання: вул.Українська, б.7, с.Покровське Троїцького району Луганської області, ОСОБА_2 посіяла 7 кущів рослин конопель, частини яких мала намір вжити після їх визрівання.

Не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконний обіг наркотичних речовин, ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у червні 2017 року перебуваючи за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_5, придбала без мети збуту наркотичний засіб, зірвавши стебло та листя зазначених вище посаджених нею рослин коноплі, які перенесла до приміщень господарських будівель за місцем свого мешкання, де висушивши, виготовила для власного вживання без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено, який в подальшому зберігала за місцем його виготовлення до 23 серпня 2017 року.

23 серпня 2017 року під час проведення огляду за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: вул.Українська, б. 7, с.Покровське Троїцького району Луганської області, співробітниками поліції в приміщенні господарчої будівлі на підлозі на горищі було виявлено та вилучено стебло з листям та листя у висушеному стані.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів №19/113/8-2/904-е від 11 вересня 2017 року, вилучена у ОСОБА_2 речовина, надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину склала 46,86 грама.

Своїми умисними протиправними діями, що виразились в незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, обвинувачена ОСОБА_2 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.

Під час досудового розслідування 12 жовтня 2017 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_2 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, сприяла розслідуванню зазначеного кримінального правопорушення, зясуванню обставин щодо його вчинення. Сторони узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованим мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додала, що укладала зазначену угоду добровільно, вона повністю розуміє наслідки укладення та затвердження такої угоди, вид та міру покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди та обовязки, які на неї будуть покладені.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 ОСОБА_1 проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що угода про визнання винуватості може бути затверджена.

Суд, вислухавши думку прокурора, захисника обвинуваченої та обвинуваченої, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, розяснивши та зясувавши у обвинуваченого повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання, та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому укладення угоди між прокурором та обвинуваченою з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, і за своїм змістом вона відповідає вимогам статті 472 вказаного Кодексу, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Судом, відповідно до ст. 474 КПК України, розяснено обвинуваченій ОСОБА_2 її процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, а також розяснено вичерпні підстави оскарження вироку суду.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 на підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачена та її захисник проти задоволення клопотання не заперечують.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали провадження, вважає можливим задовольнити клопотання тазвільнити ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» з наступних підстав.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно п."в"ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

На день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлена батьківських прав: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується інформацією від 30 серпня 2017 року №1230/17.29-07, наданою Троїцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, які складають 989 гривень 60 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 жовтня 2017 року між прокурором та ОСОБА_2.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання.

Речові докази наркотичний засіб канабіс, масою 46,86 грама, три коробки з-під сірників з насінням рослин роду коноплі, саморобний пристрій у вигляду муштуку, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП в Луганській області знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів в сумі 989 (девятсот вісімдесят девять) гривень 60 копійок за реквізитами: рахунок 31115115700354, інші надходження, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37981102, банк отримувача ГУДКСУ у Луганській області

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області.

Суддя О.І.Суський