Ухвала суду № 69961461, 01.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20489/17

Провадження 1-кс/522/21074/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Галузінського Н.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016160000000432 від 03.06.2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного

ОСОБА_1, який народився11 квітня 1975 року у м. Одесі, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 25, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні неповнолітніх троє дітей, проходить військову службу за контрактом у військовій частині А3571 на посаді заступника командира військової частини, у військовому званні «підполковник», раніше не судимий,

- у вчиненні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 426 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, мотивуючи наступним.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він займаючи посаду заступника командира військової частиниА3571, та будучи виконувачем обовязків командира військової частини А3571, після отримання повідомлення про виявлення добовим нарядом факту проникнення 50-х невстановлених на даний час досудовим розслідуванням цивільних осіб на територію військової частини А3571, з метою подальшого захоплення її частини, у порушення статутних норм, проявив бездіяльність військової посадової особи та надав вказівку черговому частини не вживати заходів, передбачених ст.ст. 191, 195 - 199 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

У подальшому на виконання вказівки черговий частини вибув на місце події та довів особовому складу добового наряду по патрулюванню та черговому підрозділу наказ ОСОБА_4В про заборону застосування заходів фізичного впливу та зброї, які останні виконали.

За наслідками вказаних дій командира військової частини А3571 підполковника ОСОБА_4 невстановленими цивільними особами у балаклавах у період часу приблизно з 8.40 години до близько 12.00 години вчинено проникнення на територію військової частини, демонтування та викрадення військового майна у вигляді конструкцій паркану та захоплення земельної ділянки території військової частини площею понад 2000 м2.

Крім того, 29.10.2017 командиром військової частини А3571 підполковником ОСОБА_5 на адресу керівництва командування Повітряних Сил України здійснено доповідь про диверсійно-терористичну загрозу для військової та цивільної авіації на території Одеської області, у звязку із захопленням окремої території військової частини А3571.

У звязку з даним повідомленням рух цивільних повітряних суден над територією Одеської області з 11 год. 43 хв. до 13 год. 55 хв. тимчасово було зупинено, що завдало шкоди інтересам держави, окремим громадянам (пасажирам), збитків авіаційним компаніям та призвело до соціальної напруги цивільного населення, чим було підірвано авторитет та престиж органів військового управління, а також бойову готовність військової частини.

31.10.2017 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

01.11.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 426 КК України.

Прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, та вважав за необхідне обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою уникнення ризиків зазначених у клопотанні.

Захисник заперечив проти обрання запобіжного заходу, вказавши на те, що в останнього є на утриманні троє неповнолітніх дітей, батьки пенсійного віку, позитивно характеризується за місцем служби, ризики не обгрунтовані.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, допитами свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обовязків.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним тяжкого кримінального правопорушення, а також тих обставин, що підозрюваний проживаючи без відповідної реєстрації місця проживання, ухиляючись від виконання викладеного в Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" може вчинити дії щодо ухилення від явки до органу досудового розслідування.

Також, слідчий суддя приймає до уваги характер кримінального правопорушення який ставиться у підозру ОСОБА_1 його специфіку, що є військовим злочином в умовах особливого періоду. Той факт, що свідки на даний час не допитані судом, тобто їх показання, ще не можуть вважатися належними доказами у відповідності до вимог ст. 91 КПК України, крім цього, свідки є безпосередньо підпорядковані підозрюваному, який має право застосовувати до останніх заходи впливу, що дає слідчому судді право вважати реальним ризик вказаний у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, для застосування виняткового запобіжного заходу, прокурор повинен довести, що у діях підозрюваного наявні два і більше ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та є пропорційними особі підозрюваного, кримінальному правопорушенню, що ставиться у провину, та діям підозрюваного під час досудового провадження.

З урахуванням обставин викладених у ст. 178 КПК України, а саме стійких соціальних звязків підозрюваного ОСОБА_1, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, батьків пенсійного віку, позитивних характеристик, відсутності судимостей, слідчий суддя вважає, що застосування тримання під вартою, до підозрюваного ОСОБА_1 буде не відповідним, тому підстави на які посилається у своєму клопотанні прокурор не можуть виправдовувати застосування виняткового запобіжного захисту у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що запобігти викладеним у рішенні ризикам, можливо із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням на підозрюваного відповідних обовязків.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Керуючись ст.ст.132, 176-178, 182, 186-187, 193-194, 196, 197, 205, 372 КПК України,слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016160000000432 від 03.06.2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваногоОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, який народився11 квітня 1975 року запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: м. Одеса, вул. Локальна, 8.

Покласти на ОСОБА_1, виконувати передбачені ст. 194 КПК України обовязки прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час; не залишати межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт для виїзду закордон, утриматись від спілкування із потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз'яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вказаних обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали слідчого судді становить два місяці, тобто до 01.01.2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідному відділенню Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_1.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора групи прокурорів військової прокуратури Південного регіону України у кримінальному провадженні №42016160000000432 від 03.06.2016 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Попревич В.М

01.11.2017