Рішення № 69959102, 02.10.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3349/17

Провадження № 2/369/2186/17

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Волчко А.Я.,

за участю секретаря Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОК «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка»звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до Рішення Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області № 6 від 11.01.2000 року Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» (далі- ОК «ГБТ «Шуліка») на праві постійного користування належить земельна ділянка по АДРЕСА_1. Державний акт на право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № НОМЕР_1.

Частину вказаної земельної ділянки, а саме 0, 0387 га, громадянин ОСОБА_1 незаконно та самовільно захватив та побудував житловий будинок, господарські будівлі і огородив бетонним парканом, тим самим порушив законні права та інтереси Позивача як постійного землекористувача.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробленого ТОВ «Торговий дім «Земля» для колективного гаражного будівництва Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» в с.Софіївська Борщагівка по АДРЕСА_1).

В результаті проведення комплексу топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки виявлено, що поворотні точки № 11, 12, 13, 14, 15, 16 знаходяться за межами бетонного паркану, який збудував Відповідач. У зв'язку з відсутністю можливості встановити межові знаки поворотних точок №11,12,13, 14,15,16, площу, яку незаконно та самовільно займає гр. ОСОБА_1, була вирахувана камеральним шляхом та становить 0,0387 га.

Крім того, за заявою Позивача, Державною інспекцією сільського господарства в Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства гр. ОСОБА_1 та складено акт обстеження земельної ділянки від 26.12.2016, № 04-19/57. За результатами обстеження встановлено, що на частині земельної ділянки, площею 0,0387 га побудований житловий будинок, господарські будівлі і огороджені бетонним парканом та самовільно зайнята Відповідачем, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Будівництво житлового будинку, господарських будівель та бетонного паркану на вказаній земельній ділянці також є незаконним, оскільки побудовані на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Цільове використання земельної ділянки : для колективного гаражного будівництва.

Самовільне захоплення земельної ділянки Відповідачем є посяганням на власність Позивача, оскільки є пряме втручання щодо законних прав та інтересів Позивача.

Також варто відмітити, що суміжним землекористувачем вказаної земельної ділянки є громадянин ОСОБА_2, який володіє земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_2. Відповідач своїм незаконним будівництвом також перешкоджає ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою. Тому, гр.ОСОБА_2 звернувся з заявою до сільського голови с. Софіївська Борщагівка та до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, в якій просив вжити заходів реагування до Відповідача у зв'язку з тим, що останній самовільно і незаконно побудувавши житловий будинок, господарські будівлі і огородивши все бетонним парканом, заблокував проїзд/заїзд загального користування, в зв'язку з цим до його ділянки, не може потрапити ні сам ОСОБА_2, ні його родичі, знайомі, а найголовніше ні автомобілі пожежної служби, швидкої допомоги та інші. Відповідно до Акту депутатської земельної комісії від 20.01.2017 р., встановлено, що будівлі побудовані гр. ОСОБА_1 незаконно та знаходяться на території гаражного кооперативу «Шуліка».

Оскільки земельна ділянка, на якій Відповідачем самовільно зведено житловий будинок, господарські будівлі з бетонним парканом, що на праві власності належить Позивачу, тому є всі підстави для усунення перешкод Позивачу в користуванні його земельною ділянкою, зобов'язання Відповідача знести самовільно зведений житловий будинок, господарські будівлі і бетонний паркан, а також відновлення становища Позивача, яке існувало до порушення, а саме відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3

Тому позивач просив зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» у користуванні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести самовільно збудовані ним житловий будинок, господарські будівлі та бетонний паркан, на самовільно захопленій ним частині земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві постійного користування Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка». Зобов'язати ОСОБА_3 відновити межі земельної ділянки НОМЕР_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 повернувши у користування Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» частину незаконно та самовільно захопленої частини земельної ділянки площею 0, 0387 га. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача та третя особа позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомлено.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Рішення Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області № 6 від 11.01.2000 року Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» (далі- ОК «ГБТ «Шуліка») на праві постійного користування належить земельна ділянка по АДРЕСА_1. Державний акт на право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи свої вимог, позивач зазначив що Державною інспекцією сільського господарства в Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства гр. ОСОБА_1 та складено акт обстеження земельної ділянки від 26.12.2016, № 04-19/57. За результатами обстеження встановлено, що на частині земельної ділянки, площею 0,0387 га побудований житловий будинок, господарські будівлі і огороджені бетонним парканом та самовільно зайнята Відповідачем, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 91 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Виходячи зі змісту ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів що відповідачами порушені права позивача, оскільки позивачем не доведено, що власником суміжної земельної ділянки є відповідач по справі. Тобто, позивачем не доведено що зазначений ним відповідач ОСОБА_1 є особою що несе відповідальність перед позивачем за зведений паркан та будинок.

Під час судового засідання, суду не було надано письмових доказів що відповідач є власником відповідної земельної ділянки та іншого нерухомого майна.

При цьому клопотань щодо призначення по справі земельно-технічної експертизи, щодо встановлення порушення чітких меж та площі земельні ділянки позивача, завлено також не булою.

З наведеного вище, суд приходить до висновку що позивачем не було надано належних та допустимих доказів які б підтвердили існування порушень з боку відповідача відносно земельної ділянки позивача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.

На підставі ст.ст. 15, 16, 386 ЦК України, ст. 91, 152 ЗК України, та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Шуліка» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Волчко А.Я.