Ухвала суду № 69953722, 31.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4464/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - приватне акціонерне товариство «Банкомзв'язок», публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_3 (далі - Позивач, ОСОБА_3Ф.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2, Фонд) про:

- визнання протиправними дій та рішення Фонду та Уповноваженої особи щодо: встановлення нікчемності договору поруки від 27.05.2015 року №732/5-1, укладеного між ПАТ «УПБ», АТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4; поновлення в системах ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитного договору, укладеного між ПАТ «УПБ» і АТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки), відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» АТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4;

- скасування наказу Уповноваженої особи від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здіснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів);

- зобов'язання Відповідача-1 виключити з систем ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитний договір, укладений між ПАТ «УПБ» і АТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, нараховані з 27.05.2015 року проценти за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором.

Протокольною ухвалою суду від 25.05.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство «Банкомзв'язок» (далі - Третя особа-1, АТ «Банкомзв'язок»), ОСОБА_4 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_4).

Крім того, протокольною ухвалою від 29.06.2017 року Окружним адміністративним судом м. Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (далі - Третя особа-3, ПАТ «УПБ»).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи щодо: встановлення нікчемності договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ», АТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4; поновлення в системах ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного між ПАТ «УПБ» й АТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року); відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені договором про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року; направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» АТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4, оформлених листами від 07.08.2015 року №01-10/3803 та від 06.08.2015 року №01-10/3855; скасовано наказ Уповноваженої особи від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)»; зобов'язано Уповноважену особу виключити з систем ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договір про відкриття кредитної лінії №732/5, укладений 11.06.2013 року між ПАТ «УПБ» й АТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, нараховані з 27.05.2015 року проценти за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним кредитним договором.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, посилання Відповідача-1 на нікчемність укладених правочинів з підстав їх вчинення під час дії заборони Національного банку України та невідповідності останніх умовам укладеного ПАТ «УПБ» з Національним банком України договору застави майнових прав є необґрунтованим, оскільки відповідні підстави віднесення правочинів до нікчемних не зазначені у повідомленні Уповноваженої особи, по-друге, за наслідками укладення договору поруки ОСОБА_5 фактично став боржником, а не кредитором банку, по-третє, дострокове погашення заборгованості за договором кредитної лінії, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з Національним банком України договору, по-четверте, спірні правочини в установленому законом порядку недійсними визнані не були, а їх нікчемність матеріалами справи не підтверджується, по-п'яте, позов подано належною особою, яка захищає свої права як акціонер товариства у межах установленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Фонду, суд зазначив, що останнім жодних рішень та дій щодо спірних правовідносин не приймалося та не вчинялося, що свідчить про відсутність порушень прав Позивача з боку Відповідача-2.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки, по-перше, доводам Уповноваженої особи щодо наявності у спірних договорах ознак нікчемності, визначених п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», по-друге, відсутності на кореспондентському рахунку ПАТ «УПБ» коштів в обсязі, необхідному для проведення безготівкових розрахунків за вказаними договорами, що, у свою чергу, свідчить про штучне коригування структури банківського балансу та безоплатне відчуження активів банку, по-третє, відсутності за наслідками оформлення операцій з погашення кредитної заборгованості жодних змін у рахунках ПАТ «УПБ», по-четверте, обізнаність ОСОБА_4 як поручителя та особи, що входила до складу акціонерів Третьої особи-3, про фінансове становище ПАТ «УПБ», а відтак отримання шляхом укладення спірних договорів пільг та переваг як кредитора банку, що не передбачені чинним законодавством, по-п'яте, неможливості дострокового виконання зобов'язань поручителем за договором поруки без повідомлення ПАТ «УПБ» та порушення боржником умов виконання зобов'язань, по-шосте, порушення умов договору застави майнових прав, укладеного з Національним банком України, в частині ненадання згоди останнім на укладення таких правочинів. Крім того, Уповноважена особа підкреслює на неврахуванні судом відсутності у ОСОБА_3 правових підстав для звернення до суду із даним позовом в інтересах ПрАТ «Банкомзв'язок», акціонером якого є останній, та подання позову поза межами встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду, оскільки повідомлення про нікчемність правочинів отримано Третьою особою-1 11.08.2015 року. Крім іншого, Апелянт звертає увагу суду на безпідставну зміну статусу Фонду протягом розгляду справи судом першої інстанції з третьої особи на другого відповідача, незалучення Національного банку України в якості третьої особи, а також розгляд справи неповноважним судом з підстав необхідності її розгляду у порядку господарського судочинства.

Крім того, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на тому, що судом першої інстанції не було вказано, чим саме було порушено права Позивача як акціонера Третьої особи-1. Поряд з іншим вказує на залишення поза увагою доводів Фонду щодо пропуску ОСОБА_3 строку звернення до суду із вказаним позовом та неможливості вирішення даного спору у порядку адміністративного судочинства. Крім іншого, підкреслює безпідставність та необґрунтованість зміни судом процесуального статусу Фонду з третьої особи на відповідача, обмеживши останнього в участі у справі саме в якості другого відповідача.

У судовому засіданні представник Відповідача-1 доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її вимоги задовольнити повністю. При цьому проти задоволення апеляційної скарги Відповідача-2 не заперечував.

Представник Фонду, підтримавши вимоги апеляційної скарги Уповноваженої особи, наполягав на задоволенні вимог своєї апеляційної скарги, з урахуванням доводів, які у ній викладені.

Представник Позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував з підстав відповідності рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права.

Представник Третьої особи-1 наполягав на залишенні апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Треті особи -2 та -3, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «УПБ» (Банк) та ПрАТ «Банкомзв'язок» (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 року №732/5 (т. 1 а.с. 86-89), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 000 000,00 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн. терміном на 05.01.2017 року, на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №339/5 від 25.11.2010 року (далі - Договір кредитної лінії).

Крім того, між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок» 13.06.2013 року укладено додатковий договір до Договору кредитної лінії (т. 1 а.с. 90), згідно якого п. 1.1 розділу 1 Договору викладено у новій редакції наступного змісту: « 1.1 Банк відкриває Позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 625 000,00 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн. терміном на 05.01.2017 року, на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №339/5 від 25.11.2010 року.

24.03.2014 року між Національним банком України (Заставодержатель) та ПАТ «УПБ» (Заставодавець) укладено договір застави майнових прав №19/ЗМП (т. 1 а.с. 206-214), за умовами якого предметом застави є майнові права за кредитними договорами, що укладені між Заставодавцем та іншими особами, перелік яких наведений у додатку №1, що є його невід'ємною частиною (далі - Договір застави майнових прав). Станом на 24.03.2014 року заборгованість за кредитними договорами становить 545 946 028,39 грн.

Згідно п. 1.3 Договору застави майнових прав надана застава забезпечує належне виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору від 24.03.2014 року №19, укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), у тому числі зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення Заставодавецем Заставодержателю кредиту у розмірі 120 000 000,00 грн. у строк до 12.12.2014 року включно; сплати Заставодавцем процентів за користування кредитом у розмірі потрійної облікової ставки Національного банку, в порядку та строки, визначені Кредитним договором; виконання Заставодавцем інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором, у повному обсязі, на умовах і в строки, визначені в Кредитному договорі, у тому числі зобов'язань щодо сплати неустойок (пені та штрафів) та відшкодування збитків.

Згідно п. 5 реєстру укладених банком позичальником договорів з юридичними та фізичними особами за станом на 24.03.2014 року, що пропонується в забезпечення Національному банку України (т. 1 а.с. 215), в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором застави майнових прав передано майнові права у тому числі за Договором кредитної лінії, укладеного ПАТ «УПБ» з ПрАТ «Банкомзв'язок».

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 року №293/БТ, яка отримана ПАТ «УПБ» 05.05.2015 року (т. 1 а.с. 129-131), віднесено Третю особу-2 до категорії проблемних строком на 180 днів.

27.05.2015 року між ОСОБА_4 (Поручитель) та ПАТ «УПБ» (Банк) укладено договір поруки №732/5-1 (т. 1 а.с. 92-93), за умовами якого Поручитель бере на себе зобов'язання у повному обсязі відповідати перед Банком як солідарний боржник за Кредитним договором (далі - Договір поруки).

Згідно абз. 2 п. 1.1 Договору поруки станом на 27.05.2015 року кредитна заборгованість становить 695 125,35 доларів США.

Пунктом 1.3 Договору поруки передбачено, що Поручитель доручає Банку у випадку затримки виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, здійснити списання суми заборгованості з поточного рахунку Поручителя в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Також 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок» укладено додатковий договір до Договору кредитної лінії (т. 1 а.с. 148), згідно якого п. 2.1 розділу 2 Договору викладено у такій редакції: « 2.1 Забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком за цим Договором є майно, яке прийняте за Генеральним договором №5 від 25.11.2010 року, та порука ОСОБА_4 (договір поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року» (далі - Додатковий договір).

Згідно платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах №1 та №2 від 27.05.2015 року ОСОБА_4 доручив ПАТ «УПБ» здійснити перерахунок коштів у сумі 695 125,35 доларів США та 7 970,13 доларів США в рахунок погашення кредиту та процентів ПАТ «Банкомзв'язок» №732/5 від 11.06.2013 року за Договором поруки (т. 1 а.с. 53-54).

Зі змісту довідки ПАТ «УПБ» від 28.05.2015 року №11/5-02/500 (т. 1 а.с. 96), наданої ПАТ «Банкомзв'язок», вбачається, кредитна заборгованість перед ПАТ «УПБ» по Договору кредитної лінії 27.05.2015 року за основним боргом та процентами повністю погашена, у зв'язку з чим дія договору припинена.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року №348 «Про віднесення ПАТ УПБ» до категорії неплатоспроможних» (т. 1 а.с. 132) виконавчою дирекцією Фонду 28.05.2015 року прийнято рішення №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» (т. 1 а.с. 133). Згідно даного рішення тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року включно та призначено Уповноваженою особою Пантіну Любов Олександрівну.

Наказом від 29.05.2015 року №26/ТА (т. 1 а.с. 136) Уповноваженою особою приписано, зокрема, здійснити в ПАТ «УПБ» до 20.07.2015 року перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УПБ» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно наказу Уповноваженої особи від 03.08.2015 року №102/ТА (т. 1 а.с. 138-140) у зв'язку з виявленням Комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями нікчемних договорів, а саме: Договору поруки, Додаткового договору та договору про розірвання Договору кредитної лінії, приписано у строк до 10.08.2015 року надати розпорядження на: 1) поновлення в операційних системах Банку бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, Договору кредитної лінії з усіма доповненнями, окрім договорів, визнаних нікчемними; 2) відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом у розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; 3) відображення суми коштів, що отримані банком за Договором поруки, на рахунку №29090507201. Крім того, зазначеним наказом вказано направити повідомлення про нікчемність (у розумінні ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») договорів, а саме: Договору поруки, Додаткового договору та договору про розірвання Договору кредитної лінії на адресу ТОВ «Кільченський беріг», ОСОБА_4, всім поручителям та заставодавцям/іпотекодавцям.

На виконання вимог наказу №102/ТА Уповноваженою особою на адресу ПрАТ «Банкомзв'язок» направлено лист від 06.08.2015 року №01-10/3775 із повідомленням про нікчемність Договору поруки, Додаткового договору, договору про розірвання Договору кредитної лінії та всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з укладенням Договору поруки та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по Договору кредитної лінії (т. 1 а.с. 115). В якості підстав для віднесення вказаних договорів та правочинів до нікчемних Відповідачем-1 визначено п. п. 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Даний лист із повідомленням отримано Третьою особою-1 11.08.2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 116).

Крім того, лист №01-10/3803 із аналогічним повідомленням було направлено 07.08.2015 року Відповідачем-1 і на адресу Третьої особи-3 (т. 1 а.с. 141), який останнім отримано 10.08.2015 року (т. 1 а.с. 142).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у вересні 2015 року ПАТ «УПБ» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ «Банкомзв'язок», треті особи - Фонд, Національний банк України, про стягнення заборгованості Договором кредитної лінії, який ухвалою від 03.09.2015 року порушив провадження у справі №911/3880/15 (т. 1 а.с. 106-107).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 року №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УПБ» (т. 1 а.с. 135) виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.08.2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (т. 1 а.с. 134). Згідно вказаного рішення припинено тимчасову адміністрацію у ПАТ «УПБ» з 28.08.2015 року, розпочато процедуру ліквідації банку з 31.08.2015 року по 30.08.2016 року та призначено Уповноваженою особою Пантіну Л.О. з делегуванням повноважень ліквідатора, визначених статтями 37 та частиною першою та другою статті 48 Закону на один рік.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на запит ОСОБА_3 від 23.03.2017 року, поданого до ПАТ «Банкомзв'язок» (т. 1 а.с. 18), Третьою особою-1 було листом від 24.03.2017 року №291 (т. 1 а.с. 19) надано Позивачу інформацію щодо судових справ, стороною в яких є ПрАТ «Банкомзв'язок», зокрема, щодо справи №911/3880/15 за позовом ПАТ «УПБ» до ПрАТ «Банкомзв'язок» про стягнення заборгованості. Виявлені під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви відомості щодо нікчемності спірних договорів і стали, на переконання Позивача як акціонера ПрАТ «Банкомзв'язок», підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 3, 4, 34, 35, 36, 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 203, 228, 531, 545, 553-556, 599 Цивільного кодексу України, а також положень ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. 167 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 25 Закону України «Про господарські товариства», суд першої інстанції прийшов до висновку, що, оскільки матеріалами справи не підтверджується нікчемність спірних договорів з підстав, визначених у повідомленні про нікчемність правочинів, позовні вимоги до Уповноваженої особи підлягають задоволенню у зв'язку з порушенням останньою прав та інтересів Позивача як власника акцій Третьої особи-1.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 99 КАС України закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, положення процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження ОСОБА_3 є наказ Уповноваженої особи від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» та вчинення дій, пов'язаних з його виконанням.

Разом з тим, як було встановлено раніше, наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що 06.08.2015 року Уповноваженою особою на адресу ПрАТ «Банкомзв'язок», акціонером якого є ОСОБА_3, направлено повідомлення від 06.08.2015 року №01-10/3775 про нікчемність правочинів, в якому було зазначено про нікчемність Договору поруки, Додаткового договору, договору про розірвання Договору кредитної лінії та всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з укладенням Договору поруки та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по Договору кредитної лінії. Крім того, в указаному повідомленні зазначено про необхідність виконання ПрАТ «Банкомзв'язок» перед ПАТ «УПБ» всіх зобов'язань за Договором кредитної лінії, а також іпотечним договором від 25.11.2010 року №10843 і договором застави майна №5-3 від 11.02.2014 року. При цьому, дане повідомлення отримано ПрАТ «Банкомзв'язок» 11.08.2015 року, що, як було встановлено раніше, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Тобто, із моментом отримання особою повідомлення про нікчемність правочину в останньої виникає передбачений ст. 38 Закону обов'язок повернення майна або відшкодування його вартості.

Відтак, у даному випадку, юридичним фактом, з яким можна пов'язувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із позовом про скасування рішення Уповноваженої особи про віднесення правочину до нікчемного, а також про визнання протиправними дій останньої, пов'язаної з виконанням такого рішення, є день отримання особою відповідного повідомлення про нікчемність правочину.

Як вже було зазначено раніше, процесуальний закон пов'язує початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-2469цс16 висловив правову позицію, згідно якої порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого нормами законодавства.

Зі змісту виписки про стан рахунку в цінних паперах на 29.03.2017 року (т. 1 а.с. 17) вбачається, що ОСОБА_3 є власником однієї простої іменної акції ПрАТ «Банкомзв'язок», що складає 0,0020 % частки статутного капіталу товариства.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 розділу 5 статуту ПрАТ «Банкомзв'язок» (т. 1 а.с. 63-83), кожна акція надає акціонеру (її власнику) однакову сукупність прав, включаючи право одержувати інформацію про діяльність товариства.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

З наведеного випливає безумовне право акціонера на отримання інформації про господарську діяльність товариства, реалізація якого залежить виключно від волевиявлення власника акцій такого товариства.

Відтак, починаючи з 11.08.2015 року ОСОБА_3 не був позбавлений права на отримання інформації щодо господарської діяльності ПрАТ «Банкомзв'язок», у тому числі відомостей щодо повідомлення Уповноваженої особи від 06.08.2015 року №01-10/3775 про нікчемність правочину.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Приписи ч. ч. 1, 3 ст. 4 вказаного Закону визначають, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про порушення провадження у справі №911/3880/15 за позовом ПАТ «УПБ» до ПрАТ «Банкомзв'язок» про стягнення 729 050,39 доларів США була оприлюднена у реєстрі 15.08.2015 року. Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2015 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ «Банкомзв'язок» - ОСОБА_4

Крім того, рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2016 року у даній справі було оприлюднено у Реєстрі 12.04.2016 року. При цьому, в указаному рішенні господарського суду, поміж іншим було встановлено, що у серпні 2015 року ПАТ «УПБ» звернулося до ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4 із листами № 01-10/3775 від 06.08.2015 року і № 01-10/3803 від 07.08.2015 року відповідно, яким повідомив останніх про нікчемність правочинів, а саме договору поруки № 732/5-1, укладеного 27.05.2015 р. між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_4; додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року, укладеного 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року, укладеного 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів пов'язаних із укладанням договору поруки № 732/5-1 від 27.05.2015 року та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року.

Крім іншого, згідно даних офіційного веб-сайту ПрАТ «Банкомзв'язок»: http://www.bkc.com.ua/ru/specific_information, на якому загальнодоступна та опублікована згідно вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 року №2826, ОСОБА_3 у період з 22.03.2013 року по 10.06.2016 року був головою ревізійної комісії товариства. На вказані обставини звертала увагу й Уповноважена особа у своєму клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, поданого до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 102-105).

Відповідно до пп. 7.39.10 п. 7.39 розділу 7 статуту ПрАТ «Банкомзв'язок» при здійсненні перевірок фінансово-господарської діяльності товариства ревізійна комісія перевіряє, зокрема, фінансовий стан товариства, рівень його платоспроможності, ліквідності активів, співвідношення власних та позичкових коштів.

Отже, з моменту отримання 11.08.2015 року ПрАТ «Банкомзв'язок» повідомлення Уповноваженої особи про нікчемність правочинів ОСОБА_3 як акціонер товариства, а також голова ревізійної комісії останнього, дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав як акціонера компанії, на чому він наполягав при поданні позовної заяви. Крім того, Позивач не був позбавлений можливості дізнатися про діяльність Третьої особи-1, у тому числі існування судових справ щодо товариства, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте, звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом лише 29.03.2017 року, тобто поза межами встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, не надавши належну оцінку питанню дотримання Позивачем строків звернення до суду та постановивши ухвалу від 29.06.2017 року про відмову у задоволенні клопотання Уповноваженої особи про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки помилково залишив поза увагою наявність у ОСОБА_3 як акціонера ПрАТ «Банкомзв'язок» права на отримання інформації щодо господарської діяльності товариства та можливість останнього у цілодобовому режимі мати змогу ознайомитися з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у тому числі з рішеннями щодо Третьої особи-1.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - приватне акціонерне товариство «Банкомзв'язок», публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - приватне акціонерне товариство «Банкомзв'язок», публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко