Постанова № 69949259, 01.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 910/1201/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2017у справі№910/1201/17 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення збитків у розмірі 3 943,80 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 по справі № 910/1201/17 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 3 943,80 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд як такі, що прийняті без належного дослідження усіх наявних обставин справи та з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що 21.09.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ" (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувача) зі станції відправлення Лобовські Копи Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці за залізничною накладною № 51146751 у вагоні № 62053632 було відправлено вантаж - антрацит.

Позивач є покупцем вугільної продукції за Договором № УПр14/28/162 від 30.12.2013 року, укладеним з ТОВ "ДТЕК Трейдінг".

Згідно із вказаною залізничною накладною № 51146751 від 21.09.2016 року, вага у вагоні № 62053632 нетто - 70 000 кг.

02.10.2016 року вантаж, що прибув у вагоні № 62053632 був виданий одержувачу - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" із складанням комерційного акту БН № 726707/766 від 02.10.2016 року, в якому зазначено наступне: вантаж - антрацит (у вологому стані) насипом, вага визначена відправником на вагах під час руху: брутто - не вказано, тара - 23 800 кг, нетто - 70 000 кг. При переважуванні вантажу: брутто - 90 650 кг, тара з бруса - 23 800 кг, нетто - 66 850 кг., що менше ніж вказано у накладній на 3 150 кг. Навантаження вантажу у вагоні розрівняне та ущільнене. Маркування здійснено шляхом нанесення трьох борозд, нанесених вапном. З 1 по 3 люки є виїмка розміром 6000 мм * на ширину вагону * 300-400 мм вглиб вагону. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон прибув справним. Течі вантажу немає. Об'ємна вага вантажу у документі не зазначена. При повторному перевантаженні вагону недостача вантажу підтвердилась.

Судом встановлено, що перевізником є ДП "Донецька залізниця". Згідно залізничної накладної № 51146751 вагон № 62053632 був прийнятий до перевезення саме ДП "Донецька залізниця" та доставлений позивачу із складенням наведеного вище комерційного акту БН № 726707/766 від 02.10.2016 року, в якому зазначено про недостачу вантажу, вартість якої за розрахунками позивача становить 3 943,80 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як правонаступника усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 3 943,80 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд попередніх інстанцій виходив з того, що позивачем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту здійснення перевезення за залізничною накладною № 51146751 саме на виконання умов Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року, а також наявності всупереч п. 7.1 Договору коштів на його особовому рахунку, як на підставу надання виконавцем послуг вантажовласнику на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Крім того, враховуючи положення ст. 104, 107 ЦК України, ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ЗУ "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та Постанови КМ України від 25.06.2014 року № 200, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів переходу прав і обов'язків від ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця", оскільки на даний час комісія з припинення не завершила роботу з ліквідації ДП "Донецька залізниця" та боржник не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а отже у ПАТ "Українська залізниця" не виникло зобов'язання по відшкодуванню збитків у розмірі втраченого майна.

Таким чином, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Українська залізниця" суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 3 943,80 грн., колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судом попередніх інстанцій норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.11110 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.

Посилання скаржника на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі №910/1201/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський