Постанова № 69947058, 18.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 904/10960/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А.за участю представників сторін:позивачаБичков В.В. свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.11.2007відповідачаОСОБА_5 ОСОБА_6 дов. від 17.10.2017 розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі№904/10960/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 простягнення 650 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення 650 000,00 грн. заборгованості за договором суборенди від 09.04.2015 №09/04-15.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 (суддя Загинайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 (головуючий суддя Верхогляд Т.А., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.), позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" 650000,00 грн. заборгованості та 9750,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Судові рішення обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору суборенди №09/04-15 від 09.04.2015 в частині сплати орендних платежів, порушення ним вимог статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610, 629, 759 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 33, 36, 77, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник посилається на те, що справу було розглянуто за його відсутності, а відтак, він не мав можливості надати письмові докази.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

17.10.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін з огляду на їх обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 18.10.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" звернулося до суду із позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 заборгованості за суборенду приміщення, згідно якого відповідачу передано у користування об'єкт нерухомості ДОТ "Супутник".

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору суборенди №09/04-15 від 09.04.2015 в частині сплати орендних платежів.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Так, приймаючи судові рішення про стягнення плати за договором суборенди від 09.04.2015 №09/04-15, судами взагалі не було надано правової оцінки зазначеному договору суборенди від 09.04.2015 №09/04-15. Оригінал договору суборенди в матеріалах справи відсутній, судами досліджений не був.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено кому на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою: Херсонська обл., Скадовський р-н., смт. Лазурне, вул. Причальна,2, а з матеріалів справи не вбачається хто і з ким уклав договір оренди майна, на підставі якого виник спір з суборенди.

Водночас, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається із рішення місцевого господарського суду воно прийняте без участі представника відповідача.

Апеляційний господарський суд, порушуючи процесуальні права відповідача, також здійснив розгляд справи за відсутності відповідача.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

При цьому, судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що справа у суді першої інстанції розглядалась за відсутності представника відповідача, що свідчить про позбавлення останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що суперечить вимогам статей 42, 43, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, суди попередніх інстанцій, з достовірністю не з'ясували правову природу укладеного між сторонами договору, строки його виконання, порядок розрахунків та відповідальність сторін за порушення умов договору.

Окрім того, суд апеляційної інстанції розглядаючи справу за відсутності відповідача не звернув увагу на його заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням за кородом, чим також допустив неповноту у дослідженні доказів у справі.

З урахування викладеного, господарськими судами при розгляді даної справи не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.

Проте, вимоги вказаних норм господарськими судами при розгляді справи виконані не були.

Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 904/10960/16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді І. Алєєва

В. Корсак