Ухвала суду № 69946548, 24.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Станішевській Б.В.,

за участю: представника заявника _- ОСОБА_1

представника заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: Головне управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просила встановити, що шлюб між нею та ОСОБА_4 припинився 02 червня 2008 року у зв'язку зі смертю останнього

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року рішення районного суду скасовано, заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду з заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 вказувала на те, що нововиявленими обставинами, які стали підставою для перегляду вказаного судового рішення апеляційного суду, є скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в порядку спадкування.

Справа №2610/24222/12 № апеляційного провадження: 88-ц/796/30/2017Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.Зазначала, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року залишено без змін рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року, яким і було скасовано вищевказане рішення районного суду, в частині визнання права малолітнього ОСОБА_5 на спадкове майно. Вказувала, що рішення районного суду в частині визнання за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, а отже перестали існувати обставини, що стали підставою для залишення її заяви про становлення факту, що має юридичне значення без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заяву підтримав, просив ухвалу апеляційного суду скасувати, апеляційну скаргу ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 8 липня 2013 року, відхилити.

Представник ОСОБА_9 - ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував і просив в її задоволенні відмовити.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За вимогами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. При цьому законодавець не ставить за основу для цього підстави скасування преюдиційного судового рішення.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 3, 9 постанови від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» для визначених п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Скасування судового рішення (п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява не може бути вирішена в окремому провадженні, оскільки між сторонами існує спір про право на спадкування, який вирішується в позовному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року змінено в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на 31/200 (15,5) частки квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині вимог ОСОБА_3 рішення суду залишено без змін.

Рішення в частині визнання за ОСОБА_6 та в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на її користь 2 500 000 грн. вартості Ѕ частини акцій ТОВ «М.С.Л.», 2 600 000 грн. за про/дану частку у статутному фонді ТОВ «Олімпік Трейдінг», 1 000 грн. вартості Ѕ частини простих акцій Davenport Holding Limited, 250 000 грн. вартості Ѕ частини простих акцій класу А LotoWorlb, Lncскасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_6 та в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування судами зазначено про відсутність спору про право на спадкування.

Підставною для скасування рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 8 липня 2013 року та залишення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, як зазначено в ухвалі Апеляційного суду м.Києва від 12 грудня 2013 року, стало існування спору про право на спадкування, який вирішується у позовному порядку.

Таким чином, оскільки спір, існування якого, стало підставою для постановлення ухвали про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду, вирішено, у задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в частині визнання права на спадкування відмовлено у зв»язку з відсутністю спору про право на спадкування, вказана обставина виникла після постановлення ухвали, а тому відповідно до положень ст..361 ЦПК України є нововиявденою обставиною, яка є підставою для перегляду ухвали апеляційного суду м.Києва від 12 грудня 2013 року.

За відсутності спору про спадкування між ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_11, інтереси якого представляє ОСОБА_9, підстави вважати ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12 грудня 2013 року обґрунтованою, - відсутні, а тому така підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 8 липня 2013 року в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_3 просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинився ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що факт, який просила встановити заявниця, не підлягає встановленню в судовому порядку, оскільки такий факт встановлений в силу закону.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам і вимогам матеріального права.

Судом установлено, що 9 лютого 1979 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

Згідно зі ст..104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Якщо один з подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19 травня 2008 року у справі № 2-1124/09 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Порядок набрання рішенням суду законної сили встановлений ЦПК України.

Відповідно до ст..223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно із ст..233 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до ст..227 ЦПК України відповідачам, які не з»явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Статтею 228 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ОСОБА_3 23 лютого 2009 року звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з заявою про перегляд заочного рішення суду від 19 травня 2008 року про розірвання шлюбу. Встановивши зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 травня 2008 року станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року не набрало законної сили.

Згідно з роз»ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.1 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов»язується з наступним вирішенням спору про право.

Оскільки законом чітко передбачені правові підстави припинення шлюбу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт припинення шлюбу у зв»язку з тим, що рішення суду, яким шлюб розірвано, не набрало законної сили, не підлягає встановленню в судовому порядку ( ч.2 ст.256 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 в тій частині, що суд першої інстанції під час розгляду справи за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен був встановити факт наявності спору про право та залишити заяву без розгляду, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки предметом розгляду у даній справі є встановлення факту припинення шлюбу, що не підлягає встановленню в судовому порядку, а тому питання щодо наявності спору про право не підлягає з»ясуванню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року - задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12 грудня 2013 року скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 8 липня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: