Постанова № 69945658, 25.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2017 р. № 820/11232/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС в Харківській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 №0009171706 Західної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої є Західна обєднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016:

- касаційну скаргу Західної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково;

- постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 скасовано;

- справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 дана справа прийнята до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 №0009171706 Західної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є протиправним та прийнятим відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача та позивач в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Матеріали справи містять клопотання представника третьої особи про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року.

Відповідно до висновків акту №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1:

- пп. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік;

- пп. Д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся, на суму 7836,81 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: 2013 рік - 7836,81 грн.

На підставі акту №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення 03.03.2015 року №0009171706, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9966,02 грн., в тому числі 7836,81 грн. за основним платежем та 2129,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про те, що фізична особа - платник податку ОСОБА_1 в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року отримала дохід у формі додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 47457,27 грн., не декларувала, податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу у сумі 7836,81 грн. (11470,00х15відс.+35987,27х17відс.=7836,81 грн.) не сплатила.

Судом встановлено, що між ПАТ "Універсал Банк" та позивачем укладений кредитний договір №СL51445 від 30.05.2008 р., згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 17000,00 грн. до 25.05.2013 р. Відповідно до умов вказаного договору цим договором процентна ставка визначена в розмірі 36% річних, а в разі прострочення платежу - 108% річних. Також визначено поточний рахунок позичальника у банку "Універсал Банк" як 26200000199910.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за період з 04.07.2008 р. по 04.08.2011 р. сплачено в банк кошти готівкою за вказаним договором в сумі 7160,00 грн., про що свідчить виписка банку від 26.02.2015 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що ПАТ Універсал Банк направлено на ім'я позивача пропозицію по врегулюванню заборгованості від 16.11.2012 року №165/1477, в якій банківською установою зафіксовано, що позивачкою 16.11.2012 року було сплачено 2949,11 грн. та запропоновано в разі оплати 14445,53 грн. в строк до 16.11.2013 року, то решта заборгованості за кредитним договором буде вважатися врегульованою.

Судом встановлено, що між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 18.11.2013 року підписаний акт про припинення зобовязань за договором № СL51445 від 30.05.2008 р. згідно з п. 1 якого встановлено, що станом на 18.11.2013 р. загальний розмір заборгованості позивача перед банком за договором № СL51445 від 30.05.2008 р. становить 47457,27 грн. Пунктом 2 вказаної угоди визначено, що з моменту підписання сторонами цього акта заборгованість позичальника перед кредитором у сумі 47457,27 грн. вважається погашеною повністю, шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 ЦК України прощення боргу), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобовязання за основним договором у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачем з метою визначення об'єкту оподаткування до ПАТ Універсал Банк було направлено запит №14897/171 від 11.11.2014 року про надання інформації щодо отримання платником податку ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага.

Відповідно до відповіді ПАТ Універсал Банк №3738 ГО від 24.11.2014 року, на підставі акта про припинення зобов'язань ОСОБА_1 від 18.11.2013 року за договором № СL51445 від 30.05.2008 року анульовано борг у сумі 47457,27 грн. Ознака доходу для форми 1-ДФ « 126».

Суд також зазначає, що на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 року судом неодноразово було витребувано у ПАТ "Універсал Банк" детальний розрахунок суми 47457,27 грн., від сплати якої звільнено ОСОБА_1, із зазначенням складових саме суми анульованої заборгованості у розмірі 47457,27 грн. в розумінні понять тіло кредиту, відсотки та, у разі нарахування, пеня.

Відтак, матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором №СL51445 від 30.05.2008 року, з якого вбачається, що станом на дату розрахунку 18.11.2013 року заборгованість по договору складає 47457,27 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 11734,73 грн., сума дострокового стягнення кредиту 0,00 грн., відсотки 5849,47 грн., підвищені відсотки 29873,07 грн.

Водночас з наданого третьою особою розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником за кредитним договором ОСОБА_1 зараховано по кредиту 5265,27 грн., зараховано по відсоткам 14190,44 грн., зараховано по підвищеним відсоткам 5097,45 грн.

Таким чином, за даними ПАТ "Універсал Банк" наданими на вимогу суду у вигляді розрахунку за кредитним договором №СL51445 від 30.05.2008 року, позивачем було зараховано на погашення отриманого кредиту кошти у загальному розмірі 24553,16 грн. (5265,27 грн.+ 14190,44 грн.+5097,45 грн.).

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.56 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прощення (анулювання) боргу), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, судом встановлено, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що зміна редакції ст. 164 Податкового кодексу України що набрала законної сили з 01.01.2015 р. призвела до значного пом'якшення фінансової відповідальності фізичної особи - платника податків.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в якому зокрема, зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

З огляду на зазначене відповідальність можлива лише за наявності в законі визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена.

З урахуванням вказаного вище, проценти за несвоєчасне виконання зобов'язання, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні вимог Податкового Кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України.

Крім того, відповідно до положень Податкового Кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що сторонами угоди підписано додаток №1 від 18.11.2013 року до договору № СL51445 від 30.05.2008 р. шляхом викладення його у формі акту про припинення зобов'язань за договором №СL51445 від 30.05.2008 р., пунктом 1 якого визначено, що станом на 18 листопада 2013 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за договором №СL51445 від 30.05.2008 р. становить 47457,27 грн., а також пунктом 2 визначено, що з моменту підписання сторонами цього акту заборгованість позичальника перед кредитором у сумі 47457,27 грн. вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України - "прощення боргу"), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку прощення позивачу суми боргу за кредитним договором відбулося не за власним рішенням кредитора, а за угодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору.

Водночас, суд зазначає, що акт перевірки не містить даних про розмір складових боргу заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу.

При цьому, судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сума прощеної заборгованості за кредитом позивача в розмірі 47457,27 грн. включає в себе суму простроченої заборгованості по кредиту 11734,73 грн., суму відсотків 5849,47 грн. та суму підвищених відсотків 29873,07 грн.

Також суд зазначає, що відповідно до положень абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Таким чином в даному випадку недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми відсотків та підвищених відсотків за користування кредитом не є порушенням, відповідно відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Водночас, відповідно до положень Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору №СL51445 від 30.05.2008 року, укладеного з ПАТ "Універсал Банк" на суму 17000,00 грн., позивачем повернуто 24553,16 грн., що підтверджується наданим ПАТ "Універсал Банк" розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором.

Таким чином, враховуючи те, що у позивача не відбулося збільшення майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, то суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 доходу, який підлягає оподаткуванню не отримувала, тому і не повинна була декларувати його та подавати до контролюючого органу податкову декларацію.

Встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип прийняття суб'єктом вданих повноважень рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Зокрема, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0009171706 прийняте без повного зясування усіх обставин та з порушенням норм діючого законодавства.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС в Харківській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС в Харківській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0009171706.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2017 року.

Суддя Мельников Р.В.