Постанова № 69944500, 04.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року о 11 год. 57 хв.Справа № 808/2555/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна,

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна (надалі позивач, або ПрАТ «Дніпроспецсталь») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005494706 від 15.08.2017, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 366 145 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 183 072 грн. 50 коп.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Зокрема зазначив, що на підтвердження реальності вчинення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Сигма Капітал» та ТОВ «Дніпротехмет» є всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення операцій з контрагентами за квітень 2017 р. ОСОБА_1 перевірки ґрунтуються лише на даних баз Державної фіскальної служби без посилань на жодний первинний бухгалтерський документ. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях та пояснив, що під час проведення перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ОСОБА_2 кодексу України. Зазначає, що при формуванні податкового кредиту за квітень 2017 року позивачем неправомірно враховано суму ПДВ у розмірі 366144 грн. 90 коп. у звязку з включенням сум ПДВ по податковим накладним по складеним ТОВ «Сигма Капітал» та ТОВ «Дніпротехмет». В результаті аналізу податкової звітності зазначених контрагентів, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС Єдиний реєстр податкових накладних) (Архів податкової звітності), встановлено, що наведені вище постачальники ПрАТ «Дніпроспецсталь» не є виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому ПрАТ «Дніпроспецсталь», у своїх постачальників, в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПрАТ «Дніпроспецсталь» зареєстроване 15.04.1994 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, на момент проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС та було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100336119 від 18.05.2011. Основний вид діяльності виробництво чавуну, сталі та феросплавів.

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС в період з 23.05.2017 по 21.06.2017 на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V ОСОБА_2 кодексу України (далі ПК України), в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок позивача за податковою декларацією з ПДВ №9091148640 від 16.05.2017 про що складено акт камеральної перевірки №643/28-10-47-06/00186536 від 21.06.2017 (а.с.27-40).

Камеральною перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Дніпроспецсталь» вимог абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» та абз. «в» п.200.4 ст. 200 ОСОБА_2 кодексу України, пп.1 п. 4 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, а саме ПрАТ «Дніпроспецсталь» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за квітень 2017 на суму 442 215 грн.

Не погодившись із вказаним актом, позивачем надано заперечення №115-87 від 03.07.2017 (а.с.41-44).

Вказані вище заперечення підприємства на акт камеральної перевірки стали підставою для проведення Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС документальної позапланової невиїзної перевірки.

На підставі службового посвідчення МР №001506, фахівцем Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ОСОБА_2 кодексу України, відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС №1493 від 07.07.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Дніпроспецсталь» з питань, що стали предметом заперечень, а саме дотримання вимог податкового законодавства при відображені в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Сигма Капітал», ТОВ «Дніпротехмет», ТОВ «СКС Груп», ТОВ «Металон», ТОВ «Феротерм», ТОВ «Сагена» за квітень 2017 року., результати якої оформлені актом перевірки №60/28-10-47-06/00186536 від 08.08.2017 (а.с. 50-83 том 1).

Як вбачається з акту перевірки відповідач, з урахуванням результатів камеральної перевірки ПрАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2017 року (акт від 21.06.2017 №643/28-10-47-06/00186536) дійшов висновку, про порушення позивачем вимог абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, абз. в п. 200.4 ст. 200 ОСОБА_2 Кодексу України, п.5 розділу ІІІ, пп. 1, п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 23.09.2014 №996, в результаті чого ПрАТ «Дніпроспецсталь» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за квітень 2017 року на суму 366 145 грн.

Листом від 10 серпня 2017 за №42414/10/28-10-47-06 відповідачем надано відповідь на заперечення позивача на акт камеральної перевірки (а.с. 45-49), в якому Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС з урахуванням результатів позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 08.08.2017 №60/28-10-47-06/00186536 частково задовольняє заперечення ПрАТ «Дніпроспецсталь» в частині правомірності формування податкового кредиту в сумі 76070 грн. по контрагентам: ПП «СКС-Груп», ТОВ «Металон», ТОВ «Феротерм», ТОВ «Сагена». Щодо решти порушень зафіксованих актом камеральної перевірки від 21.06.2017 №643/28-10-47-06/00186536, документальною невиїзною перевіркою від 08.08.2017 №60/28-10-47-06/00186536 не спростовано факт завищення сум податкового кредиту, відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та бюджетного відшкодування у сумі 366145 грн. по операціям з ТОВ «Дніпротехмет», ТОВ «Сигма Капітал». В цій частині заперечення залишилися без задоволення.

На акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2017 №60/28-10-47-06/00186536 позивач також подав письмові заперечення, які відповідачем залишено без задоволення (а.с.87-90).

На підставі акту перевірки від 08.08.2017 №60/28-10-47-06/00186536 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005494706 від 15.08.2017, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 366 145 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 183 072 грн. 50 коп. (а.с.24).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

З матеріалів позовної заяви та пояснень представників вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення став висновок контролюючого органу про відсутність підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних постачальниками ТОВ «Сигма Капітал» та ТОВ «Дніпротехмет», оскільки під час перевірки встановлено, що наведені вище постачальники не є виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому ПрАТ «Дніпроспецсталь», у своїх постачальників в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання.

Разом з тим, суд не може погодитися з правомірністю оскаржуваного податкового повідомленнярішення, з огляду на таке.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ОСОБА_2 кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ОСОБА_2 кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ОСОБА_2 кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 ОСОБА_2 кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ОСОБА_2 кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 200 ОСОБА_2 кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Щодо висновків відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Сигма Капітал» та ТОВ «Дніпротехмет» суд зазначає таке.

1. Перевіркою було встановлено, що ПрАТ «Дніпроспецсталь» у квітні 2017 року мало взаємовідносини з ТОВ «Сигма Капітал» відповідно до Договору №11160601 від 27.10.2016 на придбання феросплавів та інших матеріалів згідно специфікацій.

Як свідчать матеріали справи, згідно наданої ПрАТ «Дніпроспецсталь» до податкового органу податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року встановлено включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «Сигма Капітал», сума ПДВ за операціями з придбання алюмінію вторинного АВ87 складає 130439 грн. 10 коп.

До матеріалів справи підприємством ПрАТ «Дніпроспецсталь» надані документи, складені на виконання договору №11160601 від 27.10.2016: специфікації, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості.

Продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані приходні ордери. Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ «Дніпроспецсталь» у періоді квітень 2017 року.

Оплата за продукцію відбувалась в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сигма Капітал», що підтверджено платіжними дорученнями.

Як зазначив представник відповідача, товари що поставлялися ТОВ «Сигма Капітал» на адресу ПрАТ «Дніпроспецсталь» придбано у інших підприємств, по ланцюгу придбання у яких не підтверджується придбання чи виготовлення таких товарів, що на думку перевіряючих підтверджується проведеним аналізом податкового кредиту цього підприємства та його контрагентів за допомогою АІС Єдиний реєстр податкових накладних та АІС ОСОБА_2 блок в ході якого встановлено, що кінцевими постачальниками придбаної продукції відображено придбання продуктів харчування та дизельного пального. В той час, як по ланцюгу постачання до ПрАТ «Дніпроспецсталь» відображено реалізацію алюмінію вторинного та дрібняку коксового.

2. Перевіркою було встановлено, що ПрАТ «Дніпроспецсталь» у квітні 2017 року мало взаємовідносини з ТОВ «Дніпротехмет» відповідно до договору поставки №11140792 від 04.12.2014 на придбання товару, асортимент якого, ціна, кількість узгоджуються сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

Згідно наданої ПрАТ «Дніпроспецсталь» до податкового органу податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року встановлено включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «Дніпротехмет», сума ПДВ за операціями з придбання товару (дрібняк коксовий КМ-1) складає 235705 грн. 80 коп.

До матеріалів справи підприємством ПрАТ «Дніпроспецсталь» надані документи, складені на виконання договору поставки №11140792 від 04.12.2014: додаткову угоду, специфікації, видаткові накладні, рахунки, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ «Дніпроспецсталь» у періоді квітень 2017 року. Продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані приходні ордери.

ОСОБА_1 перевіряючих щодо не підтвердження відповідними первинними документами та невідповідності задекларованих даних учасників вказаних господарських операцій на суму ПДВ 235705 грн. 80 коп. ґрунтується на аналізі податкової звітності та інформації наявної в АС «ОСОБА_2 блок» та Єдиному реєстрі податкових накладних, в ході якого встановлено відсутність придбання дрібняка коксового ТОВ «Дніпротехмет» у підприємств зазначених в сертифікатах якості (ПАТ «Євраз Баглійкокс», ТОВ «Союз-метал маркет»).

Із пояснень представника відповідача зясовано, що сертифікати якості які надані до перевірки ПрАТ «Дніпроспецсталь» не мають ніякого відношення до здійснення господарських операцій з придбання дрібняка коксового КМ-1 у ТОВ «Дніпротехмет» та не можуть вважатися первинними документами, що засвідчують реальне джерело походження товару.

Таким чином, висновки ОСОБА_1 перевірки в цілому базуються на результатах аналізу податкової звітності контрагентів позивача (ТОВ «Сигма Капітал», ТОВ «Дніпротехмет»), податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС Єдиний реєстр податкових накладних (Архів податкової звітності), в ході якого, як зазначає відповідач, встановлено, що наведені вище постачальники ПрАТ «Дніпроспецсталь» не є виробниками придбаного товару та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому ПрАТ «Дніпроспецсталь», у своїх постачальників, в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась, не придбавалась по всьому ланцюгу постачання.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на встановлені у справі обставини.

В акті перевірки зазначено, що всі надані в ході перевірки податкові накладні, містять дату виписки, порядковий номер, найменування продавця та покупця, дату виникнення податкового зобов'язання, номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну з ПДВ та без ПДВ, суму ПДВ, прізвище особи, яка склала податкові накладні. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних та містять електронний підпис уповноваженої особи.

Судом досліджено всі первині документи, які були надані позивачем до матеріалів справи, якими підтверджені господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Як позивач, так і вищевказані контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагенти мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів, а тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Щодо відсутності в сертифікатах якості інформації про найменування підприємства-виробника, суд зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами і стосуються лише якості поставленого товару.

Така ж позиція висловлена і в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 №К/800/48061/15 з цього питання.

Суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Вказані ж в ОСОБА_1 висновки є суто суб'єктивною думкою податкового органу яка ґрунтується на припущеннях.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

ПрАТ «Дніпроспецсталь» не наділене повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини ведення їх господарської діяльності. При придбанні товару покупець зобовязаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобовязаний врахувати дану суму в складі податкових зобовязань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обовязків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

В даному випадку ОСОБА_1 перевірки не встановлено жодного фактичного порушення платником податків вимог норм законодавства, а отже відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування.

Крім того, відповідачем до суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Сигма Капітал», ТОВ «Дніпротехмет» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними.

Отже висновки перевіряючих наразі є передчасними та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обовязковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в ОСОБА_1, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених ОСОБА_1 порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0005494706 від 15 серпня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна судові витрати у розмірі 8238 грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова