Ухвала суду № 69941889, 24.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10499/17 Головуючий у 1-й інстанції Волошин В.О.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/10432/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Задерей І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» - Давидюк Ірини Андріївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ЧуловськийВолодимир Анатолійович, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

Визнано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9105 від 02 серпня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським ВолодимиромАнатолійовичем таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» - Давидюк Ірина Андріївна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9105 від 02 серпня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. таким, що не підлягає виконанню.

Посилається на те, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» і Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А не звернув увагу на те, що банк мав поінформувати позичальника про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису і у випадку відсутності заперечень зі сторони позичальника стосовно розміру заборгованості зазначена сума набуває статусу безспірної. На момент вчинення виконавчого напису, в провадженні суду перебував позов ПАТ «Альфа - Банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні облікові документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № 700002899, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 35353,54 дол. США, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту.

23 січня 2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору, згідно якого сторонами було змінено п. 2.3. Розділу № 1 кредитного договору, а саме дата остаточного повернення кредиту - 28 грудня 2019 року.

Згідно п. 6 кредитного договору відповідач має право вимагати від відповідача достроково виконання зобов'язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що згідно виконавчого напису, вчиненого 02 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЧуловськимВ.А. та зареєстрованому в реєстрі за №9105 запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача заборгованість, що виникла по кредитному договору за період з 28 жовтня 2014 року по 25 червня 2015 року в розмірі 514797,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 475934,28 грн.; заборгованості по відсоткам - 34863,68 грн., витрат стягувача на вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, документами, які підтверджують безспірність заборгованості мають бути не розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості складені банком, які є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, а первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.

Судом встановлено, що17 липня 2015 року ПАТ «Альфа - банк» звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором у сумі 510797,96 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 22473,03 дол. США, що за курсом НБУ складає 475934,28 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1646,22 дол. США, що за курсом НБУ складає 34863,68 грн. Ухвалою зазначеного суду від 05 серпня 2015 року відкрито провадження.

Заочним рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року по справі № 220/1001/15-ц, провадження № 2/220/429/15 вищезазначений позов ПАТ «Альфа - банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року зазначене вище заочне рішення суду від 17 вересня 2015 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Таким чином, стягувач звертаючись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису від 02 серпня 2015року не повідомив його, про наявний в суді спір між сторонами.

Крім того, судом встановлено із витребуваних судом у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЧуловськогоВ.А. матеріалів, наданих відповідачем йому для вчинення виконавчого напису, на виконання п. 6 кредитного договору, відповідач 01 липня 2015 року надіслав на адресу позивача вимогу про усунення порушень шляхом дострокового виконання останнім умов кредитного договору щодо сплати суми заборгованості. З наданих суду матеріалів не вбачається, що така вимога була отримана боржником (позивачем), і відповідно настав строк виконання зобов'язань.

Протягом всього часу судового розгляду відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що сума заборгованості, яка вказана у виконавчому написі була безспірною.

В той же час, позивачем надано суду докази того, що на дату вчинення виконавчого напису між сторонами існував спір з приводу заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позовзадовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 214 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішеннясуду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що безспірність вимог для вчинення виконавчого напису, це сукупність документів передбачених діючим законодавством, які підтверджують наявність боргу та відповідно підставою для відмови у вчиненні виконавчого напису нотаріуса не може бути наявність спору в суді, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис та запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача заборгованість, що виникла по кредитному договору за період з 28 жовтня 2014 року по 25 червня 2015 року в розмірі 514797,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 475934,28 грн.; заборгованості по відсоткам - 34863,68 грн., витрат стягувача на вчинення виконавчого напису.

Пунктом 10 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз'яснено, що виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 «Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів».

Судом встановлено, що 17 липня 2015 року ПАТ «Альфа - банк» звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором у сумі 510797,96 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 22473,03 дол. США, що за курсом НБУ складає 475934,28 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1646,22 дол. США, що за курсом НБУ складає 34863,68 грн. Ухвалою зазначеного суду від 05 серпня 2015 року відкрито провадження.

Заочним рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року по справі № 220/1001/15-ц, провадження № 2/220/429/15 вищезазначений позов ПАТ «Альфа - банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Проте, ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року зазначене вище заочне рішення суду від 17 вересня 2015 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні в апеляційному суді встановлено, що за клопотанням ОСОБА_2 вказану справу направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для подальшого розгляду.

Крім того, 31.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із зустрічним позовом до ПАТ «Альфа Банк» щодо визнання кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 року та договору про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 року, які укладені між ним та ЗАТ «Альфа - Банк» недійсними, у зв'язку з порушенням банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та положень постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 року, зокрема, підвищення відсоткової ставки за кредитом на 2,5 %, про що не повідомив позичальника.

Вищевказані позови ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва об'єднано в одне провадження та призначено до розгляду на 09.11.2017 року.

Враховуючи наявність невирішеного судом спору між сторонами стосовно розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса, виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про вчинення виконавчого напису.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» - Давидюк Ірини Андріївни - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді