Ухвала суду № 69938458, 16.08.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/6132/17

Провадження №2-з/359/67/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, предявленого нею до ОСОБА_3 про поділ садового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також земельної ділянки,

встановив:

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною заявою та об-ґрунтовує її тим, що вона предявила до ОСОБА_3 позов про визнання за нею права власності на 1/2 частку в садовому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по вул. Дачній, 6 в ДП «Колос» на території Гнідинської сільської ради Борис-пільського району та на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,44 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0536 з цільовим призначенням для дачного садівництва, роз-ташованій в ДП «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Відповідач виставив на продаж ці обєкти нерухомого майна. Ця обставина свідчить про наявність реальної загрози невиконання можливого рішення суду про задоволення позову. Тому ОСОБА_2 просить суд накласти арешт на спірний садовий будинок з надвір-ними будівлями та господарськими спорудами, а також на вказану вище земельну ділянку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та напо-лягає на її задоволенні.

ОСОБА_3 не зявився у судове засідання. Він завчасно у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду заяви. Як вбачається з ч.1 ст.153 ЦПК України, його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмір-ними із заявленими позовними вимогами.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна за-гроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що 9 серпня 2017 року ОСОБА_2 предявила до Бориспільського міськрайонного суду позов про визнання за нею права власності на 1/2 частку в садовому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по вул. Дачній, 6 в ДП «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,44 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0536 з цільовим призначенням для дачного садівництва, розташованій в ДП «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району (а.с.8-11). Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, відповідає змісту позовних вимог та є співмірним їх розміру.

Крім того, з довідки директора філії ТОВ АН «Група компаній «Київська нерухо-мість» вих.39/3,8,17 від 3 серпня 2017 року (а.с.5) вбачається що ОСОБА_3 виставив на продаж спірний садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спору-дами, а також вказану вище земельну ділянку. Відчуження цих обєктів нерухомого майна унеможливить не тільки виконання рішення суду, а також задоволення предявленого позову.

З огляду на це суд вважає допустимим накласти арешт на садовий будинок з надвір-ними будівлями та господарськими спорудами по вул. Дачній, 6 в ДП «Колос» на тери-торії Гнідинської сільської ради Бориспільського району та на земельну ділянку площею 0,44 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0536 з цільовим призначенням для дач-ного садівництва, розташовану в ДП «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як розяснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії). Необґрунтована затримка у виконанні обовяз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Безумовно, накладення арешту на садовий будинок з надвірними будівлями та гос-подарськими спорудами, а також на земельну ділянку є втручанням держави у право ОСОБА_4 на мирне володіння цими обєктами нерухомого майна. Однак арешт садового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також земельної ділян-ки полягає лише в обмеженні можливості відповідача розпоряджатись цими обєктами не-рухомого майна та не перешкоджає ОСОБА_3 користуватись ними. Ця обставина свідчить про те , що вказане втручання не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, воно є не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно спрямо-вано виключно на забезпечення цивільного судочинства та виконання рішення суду. Така мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відпо-відача. Аналіз цих обставин свідчить про те, що накладення арешту на садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також на земельну ділянку відпо-відає ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на такі обєкти нерухомого майна:

- на садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по вул. Дачній, 6 в дачному поселенні «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- на земельну ділянку площею 0,44 га з кадастровим номером 3220882600:04:002: 0536 з цільовим призначенням для дачного садівництва, розташовану в дачному поселенні «Колос» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд: позивачем протя-гом 5 днів з дня оголошення ухвали суду, відповідачем протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_5