Постанова № 69935764, 23.10.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9688/17

Категорія 87

2-а/295/787/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017 року м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА В СКЛАДІ:

Головуючого - судді Чішман Л.М.

За участі секретаря Савіної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ

31.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача №11825/04 від 17.07.2017 року у призначенні пенсії по інвалідності; зобов'язати відповідача зарахувати страховий стаж із травня 2010 року по 23.06.2017 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності) для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію по інвалідності з 23.06.2017 року; зобов'язати відповідача виплатити призначену та нараховану пенсію по інвалідності з 23.06.2017 року.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просила відмовити в задоволенні вимог забезпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.01.2010 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України та перебуває на військовій службі по даний час, що підтверджується витягом із послужного списку та копією посвідчення офіцера НОМЕР_1.

Позивач у період з 23.04.2014 року по 04.11.2014 року, з 26.05.2015 року по 20.06.2015 року, з 04.07.2016 року по 01.09.2016 року безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції м.Авдіївка Донецької області, що підтверджується копією довідки командира військової частини А2900 за №2234 від 24.10.2016 року.

Згідно довідки командира військової частини А2900 за №2254 від 29.10.2016 року ОСОБА_1 03.08.2016 року одержав мінно-вибухову травму: вогнепальне сліпе осколкове поранення поперекової ділянки ліворуч, перелом лівого надколінника.

15.03.2017 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 03.03.2017 року по 14.06.2020 року у зв'язку з пораненням, так, пов'язаним з захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №782531.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності та листом №11825/04 від 17.07.2017 р. Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в нього відсутній страховий стаж, необхідний для призначення даного виду пенсії.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1. ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем реалізовано конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

В силу вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Як зазначено в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Цією ж статтею визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

В силу положень ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю III групи - від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.

Так, п.17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Платниками єдиного внеску відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Виходячи з аналізу вказаних норм, позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту довідки №467 командира військової частини А 0281 від 23.08.2017 року вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 2010 (А 0281) та отримував грошове забезпечення з травня 2010 року по вересень 2015 року та військовою частиною з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби.

Командиром військової частини А 2900 видані довідки №653 від 09.08.2017 року та №693 від 21.08.2017 року про те, що період проходження позивачем служби з 11.08.2015 року по теперішній час включається до страхового стажу та ЄСВ з нарахованих сум грошового забезпечення у вказаний період був перерахований в повному обсязі та своєчасно.

В силу положень ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набув чинності з 01.01.2016 року, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.

Відтак, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з травня 2010 року по 31.12.2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. А період з 01.01.2016 року по 23.06.2017 року - час звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності підлягає зарахуванню до страхового стажу на підставі ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, оскільки витрати на утримання єдиного внеску підлягають компенсації з бюджету у зв'язку з проходженням позивачем військової служби за контрактом у кризовій ситуації.

Судом встановлено, що позивач народився 18.02.1988 року, є інвалідом ІІІ групи, має страховий стаж понад 4 роки, а тому в силу вимог ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення пенсії по інвалідності.

Щодо строку, з якого позивач має право на призначення пенсії по інвалідності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються з дня встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3-х місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Встановлено, що інвалідність позивачу встановлена з 03.03.2017 року, з заявою про призначення пенсії він звернувся 23.06.2017 року, а тому пенсія позивачу повинна бути призначена з дня звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності - 23.06.2017 року.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 8, 9, 11, 17, 71, 160 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адмінстративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з травня 2010 року по 23.06.2017 року для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 23.06.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС Україниапеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М. Чішман