Постанова № 69935352, 30.10.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15943/16-а

Провадження № 2-а/161/239/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 09 листопада 2016 року № 177 щодо відмови в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, згідно п. «є» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах, згідно п. «є» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у її пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 06 березня 2001 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, а саме - з 25 жовтня 2016 року з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлений адміністративний позов з підстав викладених в ньому, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях. Просив відмовити в задоволенні позову.

Подальший розгляд адміністративної справи, згідно протокольної ухвали суду від 20 липня 2017 року судом проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій ( 461-2016-п ), затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Судом при розгляді справи встановлено, що 25 жовтня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію у відповідності до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також судом встановлено, що рішенням відповідача від 09 листопада 2016 року № 177 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 10).

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також судом при розгляді справи встановлено, і це підтверджується копією трудової книжки позивача, що з 01 вересня 1979 року по 17 липня 1980 року ОСОБА_1 проходила навчання в Луцькому ТУ-2 (а.с. 8).

Також судом встановлено, і це підтверджується копією трудової книжки позивача, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс», в період з 18 липня 1980 року по 06 березня 2001 року включно (а.с. 8-9).

Також судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» з 18 липня 1980 року по 12 серпня 1991 року, з 27 серпня 1991 року по 31 грудня 1991 року зараховано позивачу до пільгового стажу календарно.

Також судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» з 01 січня 1992 року по 06 березня 2001 року року зараховано позивачу до пільгового стажу за фактичною тривалістю на посаді ткача.

Також судом встановлено, і це підтверджується копією архівної довідки Луцького міського трудового архіву № 1956/1-11, що кількість відпрацьованих ОСОБА_1 днів за період з січня 1992 року по грудень 1992 року включно становило 237 днів; за період з січня 1993 року по грудень 1993 року включно становило 156 днів; за період з січня 1994 року по грудень 1994 року включно становило 258 днів; за період з січня 1995 року по грудень 1995 року включно становило 118 днів; за період з січня 1996 року по грудень 1996 року включно становило 34 дні; за період з січня 1997 року по грудень 1997 року включно становило 18 днів; за період з січня 1998 року по грудень 1998 року включно становило 73 дні; за період з січня 1999 року по грудень 1999 року включно становило 39 днів (а.с. 19). А загалом - 933 дні

Також судом встановлено, і це підтверджується копією архівної довідки Луцького міського трудового архіву № 1956/1-11, що кількість відпрацьованих ОСОБА_1 днів за період з січня 2000 року по грудень 2000 року включно становило 63 днів; за період з січня 2001 року по березень 2001 року включно становило 18 днів (а.с. 20). А загалом - 81 день.

Таким чином, загальний пільговий стаж позивача ОСОБА_1 становить 16 років, 03 місяці, 04 дні.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено суду правомірності його рішення, а саме - рішення від 09 листопада 2016 року № 177 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах. Оскільки, в ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії у відповідності до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її адміністративного позову до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: В.В. Ковтуненко