Ухвала суду № 69933409, 24.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2339/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 646/5453/16ц Сорока О.П.

Категорія: договірні Доповідач - Хорошевський О.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В.,

Кружиліної О.А.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006 року станом на 04.04.2016 року у розмірі 12873,51 доларів США, що за курсом НБУ 26,10 становить 335998,61 грн. та судові витрати.

В обґрунтування зазначено, що 27.10.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № НАЕНGК01270010, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 13541,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, зі строком повернення до 26.10.2026 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує у зв'язку з чим має заборгованість.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006 року недійним.

В обґрунтування зазначив, що 27.10.2006 року між Банком та ним укладено кредитний договір № НАЕНGК01270010. Відповідно умов договору кредитні кошти надавались на строк 27.10.2006 року по 26.10.2026 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 13541 доларів США, на наступні цілі: 10000 доларів США на придбання квартири, а також 3541 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом 0,84% на місяць від суми залишку заборгованості за кредитом. Оскільки йому не було повідомлено про умови надання кредиту у письмовій формі, не повідомлено про сукупну вартість кредиту, про процентну ставку, невірно визначений ануїтетний платіж по погашенню кредиту та вважав, що зазначений договір містить несправедливі умови щодо нього.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року справи об'єднані в одне провадження.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 335 998,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 5 039,98 грн. у рівних частках по 2 519,99 з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову, а його позов задовольнити.

Вказує, що відповідно до умов кредитного договору, позичальником одержано кредит у сумі 13 541 доларів США - 10 000 доларів США - на придбання квартири та 3 541 доларів США - на сплату страхових платежів.

До позовної заяви банком не було надано жодного разу доказу отримання позичальником будь-якої суми кредиту. Під час судового розгляду представником банку до суду було надано копію заяви на видачу готівки на суму 10000 доларів США. Оригінал документу, що підтверджує надання позичальникові кредитних коштів, банком до суду не надавався.

Щодо коштів у сумі 3 541 доларів США, які повинні були бути надані банком позичальникові на сплату страхових платежів, представник банку зазначала, що банк повинен сплачувати дані кошти в невизначеному розмірі щомісячно, частинами, протягом всього часу дії кредитного договору від імені позичальника, та дані кошти також враховуються банком від час визначення розміру щомісячного ауїтентного платежу та загальної суми заборгованості за кредитом на момент звернення банком до суду.

Однак всупереч вимогам чинного процесуального законодавства, доказів сплати даних платежів протягом всього часу дії кредитного договору - 10 років - банком не надано. Отже підстави для нарахування даних сум для повернення та розрахунку заборгованості у банку відсутні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з їх доведеності, в той час як зустрічними позовними вимогами ОСОБА_3 та наданими ним доказами не доведено факт укладання договору кредиту на несправедливих умовах та без належного повідомлення про умови кредитування.

Судова колегія погоджується з такими висновками.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № НАЕНGК01270010 про надання готівкою через касу на строк до 26.10.2026 року у вигляді кредитної відновлюваної кредитної лінії у розмірі 13541 доларів США на наступні цілі: придбання квартири у розмірі 10000 доларів США, на сплату страхових платежів - 3541 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості, а у разі порушення умов кредитного договору - 2,16% на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с. 14-15).

До зазначеного договору було розроблено графік погашення кредиту, з якого вбачається орієнтовна сукупна вартість кредиту. Ануїтетний платіж по погашенню кредиту визначений з урахування процентної ставки 0,84% у місяць. При цьому, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» пояснила, що дійсно ОСОБА_3 отримав частину кредитних коштів у розмірі 10000 доларів США через касу банку, що підтверджується заявою про видачу готівки № 01 від 27.10.2006 року, а 3541 долари США щорічно сплачувались банком в якості страхових внесків, що відповідає п.2.1.3 кредитного договору (а.с. 4-8).

В забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 1 від 27.10.2006 року (а.с. 16).

Відповідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Приписами ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Судом було вірно встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 з 2006 року до листопаду 2014 року вчасно сплачував кошти на погашення кредиту, що також свідчить про його обізнаність та згоду зі всіма умовами кредитного договору. Однак в подальшому ОСОБА_3 порушив умови договору, у зв'язку з чим станом на 04.04.2016 року виникла заборгованість у розмірі 12873,51 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 8064,31 долари США, заборгованість за відсотками - 1196,17 долари США, заборгованість за комісією - 300 доларів США, 3313,03 долари США - пеня.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Доводи ОСОБА_3 про невірно визначений ануїтентний платіж у розмірі 117,96 долари США є недоведеними, оскільки вказаний платіж був узгоджений сторонами при укладенні кредитного договору в п.1.1 та Графіку погашення кредиту. Розрахунок зроблений представником ОСОБА_3 суд вірно не взяв до уваги, оскільки він зроблений без врахування кредитних коштів в розмірі 3541 доларів США, що щорічно сплачувались банком в якості страхових внесків.

Згідно п.4 договору поруки поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники за всіма зобов'язаннями, що відповідає положенням ст. ст. 553, 554 ЦК України.

В суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проводилась судово-економічна експертиза (а.с. 147-158), яка спростовує наданий нею розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Доводи, викладені представником ОСОБА_3 в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, були предметом розгляду судом першої інстанції, яким суд дав належну оцінку та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 308 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхили апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - П.В.Кісь

О.А. Кружиліна