Ухвала суду № 69931309, 19.10.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7618/13-ц

Провадження № 4-с/405/33/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

за участю заявника ОСОБА_1

та представника Подільського ВДВС міста Кропивницький

ГТУЮ в Кіровоградській області – державного виконавця Волохової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький скаргу ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження № 54052681 від 06.07.2017 року, винесену державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження № 54052681 від 06.07.2017 року, винесену державним виконавцем Подільського відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, в якій (скарзі) просить поновити строк на оскарження зазначеної постанови та скасувати її.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2016 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягненогрошову компенсацію в сумі 45759 грн. 41 коп. Постановою державного виконавця від 02.06.2017 року було відкрите виконавче провадження № 54052681 за виконавчим листом, виданим на підставі зазначеного вище судового рішення. 19.12.2016 року помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина та спадкоємцями якого за заповітом є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вартість спадкового майна перевищує борг спадкодавця, про який спадкоємці були повідомлені нотаріусом 30.05.2017 року. Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.07.2017 року було замінено боржника ОСОБА_3 на його правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Заявник також зазначає, що 21.07.2017 року нею було отримано копію постанови державного виконавця від 06.07.2017 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». На думку заявника, державний виконавець, отримавши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, - одразу винесла постанову від 06.07.2017 року про закінчення виконавчого провадженняз метою зняти арешт з майна та звільнити правонаступників боржника від сплати боргу. Вказану постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.07.2017 року заявник вважає незаконною та направленою на унеможливлення стягнення боргу. В обґрунтування вимоги про поновлення строку на оскарження зазначеної постанови заявник посилається на те, що після отримання постанови вона захворіла, тому не змогла вчасно подати скаргу.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримала,посилаючись на обставини, викладені в ній, просили її задовольнити.

Представник Подільського відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 54052681 від 06.07.2017 року, була винесена державним виконавцем Подільського відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, п. 3 ст. 39 зазначеного Закону, якою встановлено, що однією з підстав для закінчення виконавчого провадження є смерть боржника. Також, представник вказала на правомірність дій державного виконавця в частині зазначення в постанові про закінчення виконавчого провадження про припинення чинності арешту майна боржника та скасуванню інших заходів примусового виконання рішення, що на її думку в повній мірі відповідає вимогам ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши заявника та представника виконавчої служби, зваживши доводи, викладені в скарзі, дослідивши матеріали справи за даною скаргою, суд вважає, що в задоволенні скаргиОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження № 54052681 від 06.07.2017 року, винесену державним виконавцем Подільського відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 385 ЦПК України встановлено строки для звернення до суду із такою скаргою. Так, згідно з положеннями вказаної статті, скаргу, зокрема на постанову про закінчення виконавчого провадження, може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що копія постанови про закінчення виконавчого провадження була отримана ОСОБА_1 21.07.2017 року, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції та даний факт представником виконавчої служби не заперечується. Скарга, яка є підставою даного судового розгляду була подана ОСОБА_1 до суду 01.08.2017 року, що підтверджується штампом суду про її реєстрацію 01.08.2017 року за вх. № 17490. Таким чином, 10-ти денний строк звернення з даною скаргою до суду заявником було пропущено. В підтвердження поважності причин пропущення встановленого строку заявником було надано медичну довідку комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда», згідно з якою ОСОБА_1 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 24.07.2017 року по 31.07.2017 року. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду пропущений заявником з поважних причин, а тому підлягає поновленню, в зв’язку з чим дана скарга була призначена до судового розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Розглядаючи по суті скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження № 54052681 від 06.07.2017 року, суд виходить з того, що предметом оскарження в даному випадку є рішення державного виконавця Подільського відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, прийняте шляхом винесення зазначеної вище постанови, а тому в межах даного судового розгляду підлягає встановленню правомірність прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, тобто прийняття її у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також її (постанови) відповідність чинним положенням вказаних правових актів.

Так, судом встановлено та сторонами не заперечується, що постановою державного виконавця від 02.06.2017 року було відкрите виконавче провадження № 54052681 за виконавчим листом, виданим на підставірішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2016 року, яким було ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 45759 грн. 41 коп. за переотриману ним частку у спільному майні подружжя.

Крім того, постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 02.06.2017 року, накладено арешт на майно, що належить боржнику: на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3, у межах суми звернення стягнення, - 50467,35 грн.

Згідно з даними свідоцтва про смерть серія І-ОЛ № 245765 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 19.12.2016 року, актовий запис № 3311.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.07.2017 року у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 405/7618/16-ц, 2/405/1511/13, боржника ОСОБА_3 було замінено на його правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В подальшому, постановою державного виконавця від 06.07.2017 року, прийнятою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 54052681 з примусового виконання виконавчого листа № 405/7618/13-ц, 2/405/1511/13, виданого 30.01.2017 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 45759 грн. 41 коп.за переотриману ним частку у спільному майні подружжя, було закінчено, та припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Пунктом 1.5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції, яка діяла на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови),під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Згідно з частиною другою зазначеної статті постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Таким чином, зазначені положення ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначають безальтернативні дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження, в разі встановлення факту смерті боржника за виконавчим провадженням.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Згідно з частиною другою зазначеної статті, про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, прийняття державним виконавцем рішення про зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, та зазначення про це у постанові про закінчення виконавчого провадження, є обов’язковим у разі закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв’язку зі смертю боржника.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи заявника про те, що за її заявою було замінено боржника за виконавчим провадженням, разом з тим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з тих підстав, що при винесені 06.07.2017 року державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із смертю боржника за виконавчим провадженням, заява заявника ОСОБА_1 перебувала на розгляді в суді, та лише 21.07.2017 року Ленінським районним судом м. Кіровограда була винесена ухвала, за якою було замінено боржника за виконавчим листом № 405/7618/16-ц, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда 30.01.2017 року ОСОБА_3 його правонаступниками - ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 02.10.2017 року зазначену ухвалу від 21.07.2017 року змінено, замінено боржника за виконавчим листом № 405/7618/16-ц ОСОБА_3, його правонаступниками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З огляду на викладене вище, суд вважає, що прийняте державним виконавцем рішення у формі постанови від 06.07.2017 року про закінчення виконавчого провадженняпо виконанню виконавчого листа № 405/7618/13-ц, 2/405/1511/13 виданого 30.01.2017 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 45759 грн. 41 коп. за переотриману ним частку у спільному майні подружжя, та припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення є таким, що в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а отже є правомірним, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 про скасування оскаржуваної постанови.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 293, 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження (№54052681) від 06.07.2017 року з примусового виконання виконавчого листа №405/7618/13-ц, 2/405/1511/13, виданого 30.01.2017 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 45759 грн. 41 коп. за переотриману ним частку у спільному майні подружжя, винесену державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова