Ухвала суду № 69924720, 01.11.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 237/1268/16-к

Провадженя№ 1-кп/266/77/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м. Маріуполь

Головуючий суду присяжних Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області суддя Пантелєєв Д.Г., за участі секретаря Циганкової М.М., прокурора Сулейманова О.Г., представника потерпілої особи ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050690001908, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого без реєстрації в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкаючого без реєстрації в смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, вул. Осипенко, буд.2

у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою головуючого колегії суддів Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 вересня 2017 року відносно обвинувачених продовжено строк тримання під вартою на строк до 2 листопада 2017 року включно.

У звязку із тим, що судове провадження не було завершене до закінчення дії попередньої ухвали, головуючим суддею, оскільки судове провадження здійснюється судом присяжних, відповідно до ст. 331 КПК України, на обговорення було поставлено питання про доцільність подальшого тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор Сулейманов О.Г. просив продовжити строк тримання обвинувачених під вартою, зазначивши, що в наявності передбачені ст. 177 КПК України ризики, які на даний час не змінилися.

Представник потерпілого ОСОБА_1 погодився з думкою прокурора.

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти подальшого тримання під вартою обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали позицію захисників.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою головуючий суддя вважає, що підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу немає, тому обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити з наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В наявності є обґрунтована підозра про вчинення обвинуваченими низки особливо тяжких злочинів. До того ж ОСОБА_4, крім іншого, обвинувачується ще й у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (ОСОБА_1 проти Россії), § 179).

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, головуючий суддя дійшов висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка може їм загрожувати, вони можуть переховуватися від суду, а від цього існує ризик втечі обвинувачених та ухилення від правосуддя, а також перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, шляхом вчинення незаконного впливу на потерпілих, свідків. Обидва обвинувачені не працюють, не мають власної сімї, проживають не за місцями їхньої реєстрації, в них відсутні міцні соціальні звязки, мешкають в регіоні, який знаходиться на значній відстані від м. Маріуполя, де не мають житла.

Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, повязаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами звязку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

На думку головуючого судді, зміна запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виключити ризики, повязані зі звільненням їх з під варти.

Головуючий суддя вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає їх особам, характеру та тяжкості діяння, яке кожному з них інкримінуються, позбавляє їх можливості перешкодити інтересам правосуддя, а тому вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою на 60 днів.

Крім того, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення розміру застави щодо злочину, який спричинив загибель людини, немає.

Керуючись ст. 177, 331 КПК України, головуючий суддя -

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України на 60 днів, тобто, до 29 грудня 2017 року включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, на 60 днів, тобто, до 29 грудня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.Г. Пантелєєв