Постанова № 69922085, 31.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2017 р. № 820/3591/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства Івашківський спиртзавод, про стягнення податкового боргу -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Івашківський спиртзавод, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: стягнути з Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (код ЄДРПОУ 00375250), місцезнаходження юридичної особи: 62211, Харківська обл., Золочівський район, с. Івашки до бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків в розмірі 1896898,48 гривень.

В обґрунтування заявленого подання заявник зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 1896898,48 грн., який виник на підставі несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов’язань та визначених контролюючим органом по наступних податках, зборах, обов’язкових платежах: збір за спеціальне використання води, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків в загальній сумі – 16953,93 грн.; плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків в загальній сумі – 18111,31 грн.; з податку на додану вартість за поданими деклараціями платника в загальному розмірі – 1223215,56 гр. (штрафні санкції самостійно вказані платником – 70 грн., пеня – 41,56 грн.); по земельному податку з юридичних осіб, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків в загальній сумі – 446923,61 грн.; по надходженню від викидів забруднюючих речовин, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків в загальній сумі – 12883,17 грн.; по надходженню від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків в загальній сумі – 26057,00 грн.; частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій нарахованого платником самостійно у розмірі 169,9 грн.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2017 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання, призначене на 31 жовтня 2017 року, представники сторін не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Через канцелярію суду 31.10.2017 року представником позивача надана заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача із заявами про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не звертався, своїм правом на надання заперечень не скористався.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява контролюючого органу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Івашківський спиртзавод" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи, має код ЄДРПОУ 00375250, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30-32). Підприємство відповідача перебуває на податковому обліку з 13.11.1993 р., станом на день розгляду справи перебуває на податковому обліку в Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Золочівське відділення).

Згідно облікової картки відповідача за ДП "Івашківський спиртзавод" рахується податковий борг у розмірі 1896898,48 грн., у т.ч.: основний платіж - 1896781,33 грн., штрафні санкції - 73,10 грн. та пеня - 44,05 грн. (а.с. 10-27), який виник на підставі несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань у розрізі податків:

- збір за спеціальне використання води - 169537,93 грн. основний платіж (нараховано платником самостійно);

- плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 18111,31 грн. (нараховано платником самостійно), у т.ч.: основний платіж - 18105,72 грн., штрафні санкції - 3,10 грн. та пеня - 2,49 грн.;

- податок на додану вартість - 1223215,56 грн. (нараховано платником самостійно), у т.ч.: основний платіж - 1223104,00 грн., штрафні санкції - 70,00 грн. та пеня - 41,56 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб - 446923,61 грн. (нараховано платником самостійно) основний платіж;

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 12883,17 грн. (нараховано платником самостійно) основний платіж;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти - 26057,00 грн. (нараховано платником самостійно) основний платіж;

- частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 169,9 грн. (нараховано платником самостійно) основний платіж.

За визначенням п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби (п. п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПК України). Крім того, п.п. 191.1.34 п. 19.11 ст. 19 1 ПК України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПКУ погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Приписами п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

З наданого податковим органом розрахунку (а.с.28-29) та копій поданих підприємством відповідача податкових декларацій та розрахунків (а.с. 33- 128) вбачається, що ДП "Івашківський спиртзавод" має узгоджений податкових борг у розмірі 1896898,48 грн., який станом на день розгляду справи відповідачем не сплачений.

У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про наявність у відповідача узгодженого податкового боргу у розмірі 1896898,48 грн.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Однак, у визначений законом строк, суму податкових зобов'язань до бюджету відповідач у повному обсязі не сплатив.

Оскільки відповідач самостійно не сплатив податкове зобов'язання, позивачем винесено податкову вимогу. З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу останнього було направлено першу податкову вимогу №1/145 від 22.11.2004, що підтверджується копією повідомлення про вручення (а.с.9).

Крім того, за названих вище обставин, за відповідачем також рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 446923,61 грн.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2.ст. 286 ПК України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3.ст. 286 ПК України).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4.ст. 286 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В порушення норм діючого законодавства відповідачем не сплачено у встановлені строки узгоджене податкове зобов'язання, у зв’язку із чим податковим органом відповідачу нарахована пеня.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Як вбачається з даних облікової картки ДП "Івашківський спиртзавод", підприємству нараховано пеню у розмірі 44,05 грн., у зв`язку із порушенням термінів сплати податкових зобов`язань з акцизного податку.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження, тому сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

За визначенням пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 ПК України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 96 ПК України унормовано погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Водночас, матеріалами справи не підтверджено наявність обставин для застосування приписів названої статті до даних правовідносин. Доказів протилежного суду не надано.

На час розгляду справи податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, докази щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, а також відсутність доказів оскарження відповідачем суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" про стягнення податкового боргу – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банку, обслуговуючих Державне підприємство "Івашківський спиртзавод" (місцезнаходження юридичної особи: 62211, Харківська обл., Золочівський район, с. Івашки, код ЄДРПОУ 00375250), до бюджету України в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1896898,48 (один мільйон вісімсот дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 48 коп.) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шляхова О.М.