Вирок № 69913800, 31.10.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2362/17

Номер провадження 1-кп/623/232/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Махненко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/232/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОПП: НОМЕР_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 00 годин 10 хвилин 20.05.2017, шляхом вільного доступу, з території пилорами, по АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, таємно викрав дерев'яні бруси в кількості 2 шт., вартість одного брусу згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи № 9523 від 05.09.2017 становить 60 грн. 00 коп., дерев'яні дошки в кількості 21 шт., вартість однієї дошки згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи №9523 від 05.09.2017 становить 19 грн. 46 коп., які належать ОСОБА_2, чим останньому було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 528 грн. 66 коп.

В судове засідання потерпілий не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 185 КК України, - крадіжка.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд приходить до висновку:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до середнього злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до середнього злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому, що перевиховання обвинуваченого та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування акту амністії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи підлягають амністуванню які не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочини), передбачене ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України не є тяжкими або особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями (злочинами). Обвинувачений ОСОБА_1 має двох дітей яким не виповнилося 18 років - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4. Обвинувачений ОСОБА_1 надав згоду на застосування відносно себе амністії. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання внаслідок акту амністії на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання внаслідок акту амністії на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази - 2 дерев'яні бруси, 21 дерев'яна дошка повернуті потерпілому ОСОБА_2 під розписку - вважати повернутими.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №9523 від 05.09.2017 року в розмірі 495 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов