Вирок № 69910667, 25.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5767/17

1кп/415/716/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю прокурора Швиденка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

секретаря Нестеренка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлученого, не судимого, зареєстрованого а адресою: м.Лисичанськ, вул. Рильського,4/4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 01 квітня 2017 року приблизно о 10-00 годин, знаходячись у себе на дачі за адресою: Луганська область, Попаснянський район, с. Нижнє, вул. Шевченко,30, знайшов на городі багнет 7,62 мм магазинної гвинтівки Мосіна зразка 1891/1930 р.р. виробництва СРСР, який залишив собі та, реалізовуючи раптово виниклий умисел на придбання, носіння, зберігання холодної зброї, того ж дня переніс до свого автомобілю марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, на якому перевіз його до свого місця мешкання, без передбаченого законом дозволу,за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Сосюри, 130/2, де став зберігати, без передбаченого законом дозволу. 06.09.2017 р. близько 13:45 годин, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на носіння холодної зброї, взяв за місцем свого мешкання багнет та поніс його на зупинку громадського транспорту «Цегляний завод», розташовану на тролейбусному кільці м. Лисичанськ та, проходячи в районі будинку № 128 по вулиці Сосюри міста Лисичанська, був зупинений співробітниками поліції та при огляді місця події в нього було вилучено багнет 7,62 мм, який відповідно до висновку експерта № 19/113/6-3/401-е від 15.09.2017 р. є бойовою холодною зброєю колючої дії, придатною до використання за призначенням в примкнутому до гвинтівки системи Мосіна положенні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому , з урахуванням позиції обвинуваченого і думки прокурора, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин , розяснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України як придбання,носіння та зберігання холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд враховує ступень тяжкості вчинений ОСОБА_1 злочин є злочином середньої тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, характер вчиненого, особу обвинуваченого: не судимого, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює неофіційно робить ремонти.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття і повне визнання вини; обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При таких обставинах суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України та вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, при цьому суд бере до уваги, що обвинувачений не працює та не має постійного заробітку, а тому вважає доцільним призначити йому покарання у виді громадських робіт, що на думку суду буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням, про звільнення його від відбуття покарання на підставі п. в ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 року, так як вчинив злочин середньої тяжкості та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5..

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, зазначив, що останній дійсно є субєктом, до якого може бути застосовано ЗУ «Про амністію у 2016 році» .

Суд вважає можливим задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки він до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році», тобто до 07.09.2017 року вчинив злочин середньої тяжкості, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, і відповідно до ст.ст. 4,9 ЗУ «Про застосування амністії» не відноситься до категорії осіб щодо яких не допускається застосування амністії, а тому суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 має бути звільнений від відбування покарання на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи зброї № 19/113/6-3/401е від 15.09.2017 р. , що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/6-3/465д від 15.09.2017 р. складає 593 грн. 22 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави .

Постановою слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.09.2017 р. у даному кримінальному провадженні було визнано речовим доказом: багнет, в опечатаному виді, упакований в спеціальний пакет експертної служби МВС України № 3076655, який знаходяться на зберіганні на складі речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області. Долю речового доказу слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме - конфіскувати у власність держави.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 263 КК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підстав п. «в» ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 року

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи зброї в сумі 593 (пятсот девяносто три) гривні 22 копійки в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ - багнет, в опечатаному виді, упакований в спеціальний пакет експертної служби МВС України № 3076655, який знаходяться на зберіганні на складі речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області конфіскувати у власність держави.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова