Ухвала суду № 69910123, 30.10.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6813/17

Номер провадження 1-кс/404/2193/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Науменко І.В., слідчого Воропай Є.С., розглянувши у судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кіровоградського РВП КВП ГУНП в Кіровоградській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою по кримінальному провадженню 12017120170001346 відносно:

ОСОБА_1, який народився 20.06.1991 року в с.Степове, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі; 20.04.2017 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково з не відбутим покаранням строком 11 місяців,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, якому вручено повідомлення про підозру в тому, що він: 03.10.2017 року, о 21 год. 00 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_2, з приміщення та охоронюваної території племзаводу ДПДГ «Елітне», в с. Степове вул. Промислова 15, Кіровоградського району, Кіровоградської області, за попередньою змовою групою осіб, повторно таємно викрав майно товариства.

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

ОСОБА_1 заперечив щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, так як: відсутні ризики невиконання ним процесуальних обовязків, слідству він не перешкоджає, існує потреба працювати. Не вирішена можливість застосування менш суворих видів запобіжних заходів.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту свідків, представника потерпілого, огляду місця події, результати предявлення фотознімків для впізнання, речові докази, у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.185 КК України. Суто з обєктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, передчасно, дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. Для вирішення заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість предявленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин в якому предявлено повідомлення про підозру є: повторним, тяжким, умисним, корисливим, вчиненим за попередньою змовою групою осіб. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. Шкоду не відшкодовано. Судимість не знято та не погашено. Інкриміновані події мали місце в нічний час, з проникненням, в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані, вчинені групою осіб. Підозрюваний втратив соціальну адаптацію, відсутнє і законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину в період умовно-дострокового звільнення. Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів,- до шести років позбавлення волі, є підставою для продовження можливого переховування від слідства та суду. Переконаний, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії на приховування злочину, залишив місце пригоди, приховав речові докази, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обовязків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обовязків. Відстоювання власної правової позиції є передумовою початку впливу на свідків, представника потерпілого, а також знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Проміжок часу між судимостями вказують на системний характер. Тому, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є ризиком продовження тотожних злочинів. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обовязків.

ОСОБА_1 підозрюється у тяжкому злочині без застосування насильства, тому за правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2017 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом затримання ОСОБА_1 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з моменту оголошення цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 17 години 00 хвилини, 30 жовтня 2017 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою припиняє свою дію о 17 годині 00 хвилин, 28 грудня 2017 року.

Визначити ОСОБА_1 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню 404/6813/17; 1-кс/404/2193/17, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній