Рішення № 69903716, 27.10.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/1187/2017

Справа № 263/3658/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

при секретарі - Коростовцевій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо зобовязання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні його грошовими коштами, що знаходяться на карткових рахунках №№ 4731 2171 0648 0161, 4149625811744026, 5128 5722 1227 7284, які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в межах залишку коштів, шляхом припинення обмеження щодо здійснення видаткових операцій та розпорядження грошовими коштами на зазначених рахунках банку, яку уточнив в ході розгляду справи.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що у грудні 2016 році дізнався, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в односторонньому порядку припинив виконання своїх обовязків з видачі ОСОБА_1 грошових коштів через банкомати або каси своїх відділень, шляхом блокування карткових рахунків з належними позивачу коштами у загальному розмірі 33674,00 грн. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділень ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою зясування причин блокування видаткових операцій його карткових рахунків, проте вмотивованої відповіді не отримав. Позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними та просить суд зобовязати відповідача усунути перешкоди у здійсненні видаткових операцій та розпорядженні грошовими коштами, які знаходяться на банківському картковому рахунку.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за участю його представника.

Представник позивача надав заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надавши суду письмові заперечення, просив розглянути справу за його відсутності, надавши заяву відповідну заяву від 19.09.2017р. У письмових запереченнях відповідач вказує, що позивач, підписавши анкету-заяву на приєднаннядо умов та правил надання банківських послуг, тим самим уклав з позивачем договір, який відповідно до ст. 634 ЦК України є договором приєднання. Відповідно до п.п.1.1.3.2.3., 1.1.3.2.14, умов та правил банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» має право призупинити розрахунки за картою (заблокувати картку) та\або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень та відмовитись від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання Банку для проведення незаконних операцій.

Також відповідач посилався на те, що діяв в рамках укладеного між сторонами договору та в межах чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 64 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк має право відмовитись від встановлення договірних відносин чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятного високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Відповідач, мотивуючи зупинення здійснення операцій за картковими рахунками ОСОБА_1В, посилається на зміст п.12 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014р №705 (надалі постанова №705), яким передбачено, що емітент (банк) має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У звязку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у звязку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і діспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач 23.02.2017 р. письмово звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання інформація стосовно встановлених обмежень розпоряджатися своїми грошовими коштами, які були розміщені на карткових рахунках ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 4731217106480161, 4149625811744026, 5218572212277284, проте вмотивованої відповіді не отримав.

Факт перебування сторін у договірних відносинах не заперечувався, тому відповідно до ч.1 ст. 61 не підлягає доказуванню.

Відповідно до висновку про проведення експрес-перевірки за сингалом «Гаряча лінія: Шахрайство», який складений Департаменту захисту банківських технологій та інформаційних ресурсів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за результатами службового розслідування на підставі звернення служби моніторингу «Ощадбанку», карта №5218572210697251, яка належить ОСОБА_1 з залишком грошей у розмірі 19353,08 грн, заблокована.

Звернення позивача до відповідача з питання розблокування належних йому карток залишились без відповіді.

Відповідно до ч.1,3 ст. 1066 ЦК України банк за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно зі ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути повязані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є зобовязання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» усунути перешкоди в користуванні та розпорядження власних грошових коштів на карткових рахунках.

Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач в обґрунтування законності підстав блокування картки позивача посилається на п.п. 1.1.3.2.3, 1.1.3.2.14 умов та правил банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до яких у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та за наявністю підозр щодо використання Банку для проведення незаконних операцій, банк має право призупинити розрахунки за карткою клієнта та відмовитись від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта, крім того відповідач послався наст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими передбачено право банку блокувати картку у разі виникнення підозри в тому, що фінансові операції клієнта можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов'язані з фінансуванням тероризму та фіксуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Разом з тим, підписавши анкету-заяву на приєднання до умов та правил надання банківських послуг, позивач уклав з відповідачем договір приєднання, який має відповідати діючому законодавству, відповідно до якого у разі виникнення підозри в тому, що фінансові операції клієнта можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов'язані з фінансуванням тероризму та фіксуванням розповсюдження зброї масового знищення встановлюють обов'язок банку здійснити витребування у клієнта документів і відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інших передбачених законодавством документів та відомостей, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Стаття 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не встановлює порядок та умови зупинення фінансових операцій.

Цей порядок визначаєст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», відповідно до частини першої якої суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями15та/або16цьогоЗакону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеногоКримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодо одержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Частиною 2ст. 17 вказаного Законупередбачено, що спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно доКримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 91 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженогопостановою Правління Національного банку України № 417 від 26.06.2015 року, банк зобов'язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Отже, правомірність блокування карткового рахунку можлива лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначенихЗаконом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Відомостей щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом шахрайства, проведення досудового розслідування, повідомлення про підозру, накладення арешту на рахунки слідчим суддею, суду не надано.

Крім того, відповідно до листа прокуратури Донецької області щодо відомостей стосовно ОСОБА_1, то згідно до «Фільтру для пошуку кримінальних проваджень» правопорушники із прізвищем «Брода» у Єдиному Реєстрі Кримінальних проваджень відсутні та відсутні данні щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, кримінальні провадження щодо яких розслідується правоохоронними органами.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем встановленоїЗаконом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» процедури інформування правоохоронних органів про фінансові операції за картковими рахунками ОСОБА_1 з наявності підозри щодо неправомірності їх проведення та наявності рішення, прийнятого з цього питання правоохоронними органами.

За таких обставин, суд вважає, оскільки відповідачем не доведена правомірність обмеження права доступу ОСОБА_1 до власних коштів та вільного розпорядження ними, позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1066,1074 ЦК України, ст.ст.10,11,59,60,88, 212-215ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, які знаходяться на карткових рахунках 4731217106480161, 4149625811744026, 5218572212277284, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк», в межах залишку коштів, шляхом припинення обмеження щодо здійснення видаткових операцій та розпорядження грошовими коштами на зазначених рахунках банку.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 33833,57 грн., які знаходяться на карткових рахунках 4731217106480161, 4149625811744026, 5218572212277284, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1280 гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Д.В. Киян