Ухвала суду № 69897517, 30.10.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

30.10.17

Справа №1416/7899/12

Провадження №6/489/262/17

УХВАЛА

іменем України

30 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

секретаря – Матяєвої С.І.,

за участю: заступника начальника відділу ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2017 року заступник начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником ОСОБА_3, оскільки останньою в установленому порядку не зареєстровано право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, що унеможливлює звернення стягнення для виконання судового рішення.

На виконанні Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №52482997 з примусового виконання виконавчого листа №1416/3393 від 21.02.2013 року, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, за яким, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.09.2007 року №5668892, яка складається із 39242,80 доларів США, процентів 17160,12 доларів США, пені 1500 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2, що знаходиться в іпотеці ПАТ «ПУМБ» на підставі договору іпотеки від 11.09.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №4416, укладеного з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, померлою 05.11.2008 року, спадщину після якої прийняла ОСОБА_3 Реалізацію предмета іпотеки квартиру АДРЕСА_2 провести на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі проведеної в рамках виконавчого провадження оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з виселенням усіх мешканців з квартири, що в ній зареєстровані та/або проживають.

Постановою заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 від 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження, а 06 жовтня 2016 року за вих. №42861 вказана постанова направлена сторонам виконавчого провадження, яку 15 жовтня 2016 року боржник отримала, про що свідчить зворотне повідомлення.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2013 року, встановлено, що у відповідності з матеріалами спадкової справи №419/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5, спадщина прийнята лише ОСОБА_3, ОСОБА_6 від належної йому частки в спадщині відмовився, надавши відповідну заяву нотаріусу. Спадкові права на належну спадкодавцю частку квартири ОСОБА_3 не оформила, що підтверджується матеріалами спадкової справи та довідкою Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 31.05.2012 року №4018.

Таким чином, право власності на частку квартири не зареєстровано за боржником у встановленому законом порядку, та державний виконавець вважає, що це унеможливлює звернення стягнення для погашення заборгованості перед стягувачем за виконавчим листом №1416/3393 від 21.02.2013 року.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частиною 3 цієї статті визначено, що у разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

За змістом ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У відповідності з ч. 1 ст. 377 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012року по справі за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення мешканців з квартири, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2013року, встановлено звернення стягнення на квартиру предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2, що знаходиться в іпотеці ПАТ «ПУМБ» на підставі договору іпотеки від 11.09.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №4416, укладеного з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, померлою 05.11.2008 року, спадщину після якої прийняла ОСОБА_3.

Також вирішено питання про порядок виконання, шляхом проведення реалізації предмета іпотеки квартиру АДРЕСА_2 на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі проведеної в рамках виконавчого провадження оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з виселенням усіх мешканців з квартири, що в ній зареєстровані та/або проживають.

З огляду на викладене вбачається, що рішенням Ленінського районного суду вже вирішений спір про звернення стягнення на майно, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку за боржником ОСОБА_3 та встановлений порядок його виконання.

При ухваленні даного рішення судом надавалась оцінка правовідносинам, які виникли між Банком та ОСОБА_3, зокрема, у рішенні встановлено обставини спадкування усіх майнових прав та обов’язків ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_5, а також можливість звернення стягнення на спірну квартиру, як предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Отже, судовим рішенням уже вирішене питання про звернення стягнення на спірну квартиру, тому відсутні підстави для вирішення даного питання в порядку ст. 377 ЦПК України.

Крім того, державним виконавцем до суду не надано жодних доказів неможливості здійснення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», на виконання вищезазначеного виконавчого документу про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на зазначене, суд вважає подання державного виконавця безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209-210, 377 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником ОСОБА_3 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва