Ухвала суду № 69894135, 31.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9328/16-ц

У Х В А Л А

31 жовтня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити вчинення будь-яких дій по примусовому виконанню рішення Рівненського міського суду по справі №569/9328/16-ц по виконавчому провадженню №53557463 державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 (або будь-якому іншому державному виконавцю, якому буде доручено примусове виконання рішення по даному виконавчому провадженню) до часу розгляду Рівненським міським судом заяви про перегляд заочного рішення по справі №569/9328/16-ц та постановлення в справі рішення, яке набере законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2016 року задоволено позов Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов’язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 25 шляхом знесення розплідника собак.

Дане заочне рішення набрало законної сили 06 грудня 2016 року.

Рівненським міським судом Рівненської області на виконання даного рішення суду 07 лютого 2017 року видано виконавчий лист, який позивачем по справі пред`явлено до примусового виконання до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №569/9328/16-ц від 07 лютого 2017 року про зобов’язання ОСОБА_1 Ю,О. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 25 шляхом знесення розплідника собак.

На даний час проводиться примусове виконання виконавчого листа по даному виконавчому провадженню.

Вказане заочне рішення суду на даний час не скасовано. В провадженні суду перебуває на розгляді заява ОСОБА_1 про перегляд даного заочного рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частинами 1-3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК (1618-15) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій по примусовому виконанню рішення суду, тобто фактично шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, що є неприпустимим.

Окрім того, як слідує з заяви про забезпечення позову представник відповідача вказує, що предмет спору – розплідник собак, належність якого відповідачу ОСОБА_1 не наведена жодним доказом, може бути пошкоджено або ж знесено частково або повністю, чим будуть порушено права фактичного власника даного майна, який не є відповідачем в справі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими відповідач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, враховуючи, що його представник вказує, що відповідач не являється власником розплідника собак.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги, що заява про забезпечення позову заявлена стороною відповідача, враховуючи, що відповідачем всупереч вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надано до суду належних та допустимих доказів того, що невжиття вказаних ним заходів до розгляду заяви про перегляд заочного рішення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку винесення його на користь відповідача, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.О. Першко