Постанова № 69889834, 26.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2017 р. № 820/3178/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №225/2030-1303-17 від 31.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.05.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №225/2030-1303-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. Позивач вважає що податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що порушує права позивача, як платника податків, оскільки середньоринкова вартість автомобілю, що знаходиться у власності позивача, значно нижча, ніж встановленого законодавством об'єкта оподаткування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, позов не визнав, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, а, отже, податкова заборгованість ОСОБА_3 з транспортного податку відсутня.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, є власником транспортного засобу марки Porsche, моделі Cayenne, 2012 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 25.02.2016 року, котрий зареєстрований в органах ДАІ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8-9).

Відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, як контролюючим органом, прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №225/2030-1303-17 від 31.05.2017 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн. (а.с.10)

Оскільки позивач вважає, що у нього немає обов'язку сплачувати визначений спірним рішенням податок, останній звернувся з з даним позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи спір суд зазначає, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Базою оподаткування у відповідності до п. п.267.3.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача направлене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №225/2030-1303-17 від 31.05.2017 року на суму 25000 грн. (а.с.10)

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон №1791) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2017 року.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №1791-VIII), легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Органи внутрішніх справ, як зазначено в підпункті 267.6.3 п.267.6 ст. 267 ПК України, щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 563 "Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку" затверджено форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об'єкта оподаткування (форма Л).

Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата була установлена в розмірі 3200 грн. (ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік"). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 р. складали 1200000 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 у відповідності до підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України була затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика).

Як зазначено в пункті 1 Методики (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на 31.05.2017 року), остання встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п.2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі за текстом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сер = Цн * (Г /100) * (1 ± (Гк /100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів.

Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

Згідно з пунктами 4, 13 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Підсумовуючи викладене вище, Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 1 лютого базового податкового періоду.

В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинність 19.02.2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.

Згідно з пунктами 4, 13 Порядку джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Відповідно до пункту 14 Порядку Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Поряд з цим, суд зазначає, що ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", яким були внесені зміни до об'єкту оподаткування транспортним податком, зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону. Разом з тим, зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів були внесені лише 21.06.2017 року, тобто вже після прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідач повинен був при розрахунку податкового зобов'язання встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції на момент спірних відносин) з врахуванням оновленої методики визначення середньоринкової вартості автомобілю.

Суд зазначає, що розрахунок наданий позивачем в скрін-шоті з веб-сайту Мінекономрозвитку не розраховувався для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а наданий як приклад вартості автомобіля на теперішній час. (а.с.7)

В даному скрін-шоті з веб-сайту Мінекономрозвитку розрахунку, наданим позивачем, вказана марка автомобіля: Porsche, модель: Cayenne, об'єм двигуну: 3,6, рік випуску: 2012. Середньоринкова вартість транспортного засобу становить 874598,06 грн., яка не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 р., яка складала 1200000 грн.

При цьому суд зазначає, що законодавство не передбачає право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, чи як середньо нормативний, чи як відсутній, чи в інший спосіб. Відповідні положення в законі та Методики та Порядку відсутні.

Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення суд вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем складено службову записку на вих. № від 18.08.2017р. 4464/20-40-10-06-08, копію якої направлено позивачу, в якій повідомлено про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Харківській області від 31.05.2017р. №225/2030-1303-17 щодо сплати транспортного податку за 2017 рік у сумі 25000,00 грн. підлягає скасуванню. (а.с.24-25).

Крім того, представником ГУ ДФС України у Харківській області під час розгляду с прави надано до суду інформацію про те, що станом на 05.10.2017р. податкова заборгованість ОСОБА_3 з транспортного податку відсутня. (а.с.29)

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вже скасовано відповідачем, і тому не може бути скасовано судом повторно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд зазначає, що, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення вже скасовано, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 31 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко