Постанова № 69888652, 30.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1255/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Тячівське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 36751,13 грн.

13.10.2017 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с.а.с.28,32). Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач набув статусу платника страхових внесків відповідно до п.3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Згідно Частини 2 Прикінцевих положень цього Закону, який набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На Державному підприємстві «Солотвинський солерудник» працювали наступні громадяни, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року у справі № 807/108/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком №1 громадянинам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 по справі №807/135/17 за позовною заявою Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком №1 громадянину ОСОБА_7. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 по справі №807/447/17 за позовною заявою Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком №1 громадянинам ОСОБА_5М, ОСОБА_6, відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даним громадянам повторно не доказуються.

За період з квітня по червень 2015 року Тячівським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області по вказаним пенсіонерам (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7К) проведено виплату пільгових пенсій на загальну суму 36751,13 грн.

Відшкодуванню позивачу, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги звязку, затверджених наказом Держкомзвязку та інформації України № 166 від 22 липня 2004 року становлять для села 1,56 відсотка, для міста 0,79 відсотка.

Позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" та "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.а.с. 8-12).

Відповідно до листів, наданих позивачем, виплата пенсій вказаним пенсіонерам проводилась через Державний Ощадний банк (а.с.17), ПАТ КБ "Приват Банк"(а.с.18), ПАТ "Комерційний інвестиційний банк"(а.с.20 та частково через центр поштового зв'язку "Укрпошта" №2 (а.с.30), про що свідчать відтиски печатки таких установ на даних листах-відповіді.

Відповідно до статті 6 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до статті 6 пункту 6.4. цієї Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, починаючи з 2015 року підлягає відшкодуванню 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.2 частини 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають саж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». У відповідності до зазначеного, суми виплачених пенсій відшкодовуються частково, а саме громадянину ОСОБА_6 10,94% від суми виплаченої пенсії.

За період з квітня по червень 2015 року, згідно розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який був надісланий підприємству ДП "Солотвинський солерудник", підлягало відшкодуванню 36751,13 грн.(а.с. 7 (на звороті)).

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 36751,13 грн. та дана сума заявлена до стягнення в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Державного підприємства ?Солотвинський солерудник? про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства ?Солотвинський солерудник? (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, буд. 36, ідентифікаційний код 00383544) на користь Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість у сумі 36751,13 (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня тринадцять копійок) грн. на р/р 25608000605165 МФО 312356 у Філії Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України».

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_8