Постанова № 69888625, 25.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р. Справа №805/3062/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Аляб’єва І.Г., суддів Голошивця І.О., Тарасенка І.М., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) та ДП "Національні інформаційні системи", у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 24 липня 2017 року № 2343/5 та зобов’язати ДП "Національні інформаційні системи" розблокувати Позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що оскаржуваним рішенням Мін`юсту йому, державному реєстратору Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області, заблоковано на 6 місяців доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРПНМ) за вчинення порушення при проведенні реєстраційної дії (внесення до ДРРПНМ запису про право власності на об’єкт нерухомого майна).

Позивач вважає рішення Мін`юсту неправомірним, оскільки при проведенні відповідної реєстраційної дії заявником подано достатні та належним чином оформлені документи, що виключало можливість для відмови у внесенні відповідного запису.

Також Позивач зазначає про порушення свого права на захист, оскільки його не запрошено на розгляд відповідної скарги.

Крім викладеного, посилається на порушення принципу правової визначеності при застосуванні стягнення, оскільки законодавством не врегульовано граничні строки позбавлення доступу до ДРРПНМ.

Від Мін`юсту до суду надійшли заперечення на позов, у яких Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заперечення обґрунтовані тим, що розгляд питання про притягнення Позивача до відповідальності здійснювався за правилами Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, який не вимагає присутності Позивача.

Крім того, зазначають, що при проведенні реєстраційної дії, Позивач не звернув увагу на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на відповідний об’єкт нерухомості, а також на наявність арешту цього майна, відтак допустив порушення закону.

ДП "Національні інформаційні системи" також надало до суду заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Підприємство не є суб’єктом владних повноважень, а при блокуванні доступу до ДРРПНМ здійснює виключно технічні функції на виконання відповідного управлінського рішення Мін`юсту.

До судового засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного та керуючись положенням частини першої статті 41 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 є державним реєстратором Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області.

23 січня 2017 року Позивачем прийнято заяву від ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості - вбудоване у цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5 нежитлове приміщення, площею 265,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а.

26 січня 2017 року Позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33572941, зареєстровано право власності ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" на вищевказане нерухоме майно та внесено до ДРРПНМ відповідний запис.

Правовстановлюючим документом, на підставі якого проведено реєстрацію права власності, вказано свідоцтво про право власності № 14773693, видане державним реєстратором ОСОБА_4 17 грудня 2013 року.

У вказаному свідоцтві йдеться про право власності ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" на об’єкт нерухомого майна "вбудоване у цокольному поверсі житлового будинку приміщення літ. А-5 , площею 278,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а".

Водночас, судом установлено, що 29 листопада 2016 року Мін`юстом скасовано реєстраційну дію, на підставі якої видано вищевказане свідоцтво про право власності. Зокрема, 30 листопада 2016 року до ДРРПНМ внесено відомості про скасування запису про реєстрацію права власності ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" на підставі наказу Мін`юсту від 29 листопада 2016 року № 3411/5.

Також встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис від 27 травня 2003 року про право власності ТОВ "Євромаркет" на об’єкт нерухомого майна "вбудоване приміщення площею 265,9 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а, реєстраційний номер 1239481".

Крім того, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис № 955936 (спеціальний розділ) від 17 травня 2013 року про арешт об’єкта нерухомого майна "нежитлове приміщення за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, 19-а" на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07 травня 2013 року у справі № 255/736/13ц. Особою, права якої обтяжуються, вказано ОСОБА_5

У наведеному спеціальному розділі відсутня площа відповідного об’єкта, а також його реєстраційний номер.

Судом також встановлено, що 21 квітня 2017 року до Мін`юсту надійшла скарга ТОВ "Євромаркет" на рішення Позивача від 26 січня 2017 року № 33572941 та його дії щодо внесення до ДРРПНМ запису про право власності ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" на відповідний об’єкт нерухомого майна.

Здійснюючи розгляд цієї скарги, Мін`юст провів камеральну перевірку, за результатами якої складено довідку від 20 липня 2017 року. У довідці вказано про те, що Позивач, здійснивши оскаржувану реєстраційну дію, не звернув увагу на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на відповідний об’єкт нерухомості, невідповідність площі об’єкта у свідоцтві про право власності та даних ДРРПНМ, а також на наявність арешту відповідного майна.

У зв’язку з викладеним, комісією запропоновано тимчасово заблокувати Позивачу доступ до ДРРПНМ строком на 6 місяців.

Наказом Мін`юсту від 24 липня 2017 року № 2343/5 вирішено заблокувати Позивачу доступ до ДРРПНМ строком на 6 місяців. Безпосереднє блокування доручено здійснити ДП "Національні інформаційні системи".

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Системний аналіз матеріалів справи дозволяє наступним чином відтворити послідовність переходу прав на нежитлове приміщення, що розташоване на цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а.

У 2003 році ТОВ "Євромаркет" набуло право власності на відповідне майно, про що внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У 2013 році це приміщення продано на прилюдних торгах. Набувачем став ОСОБА_5, який зареєстрував право власності на нього, про що внесені відомості до новоствореного ДРРПНМ.

ТОВ "Євромаркет" оскаржило до суду правомірність проведення прилюдних торгів та в рамках судового розгляду справи Ворошиловським районним судом м. Донецька 07 травня 2013 року накладено арешт на відповідне майно, про що 17 травня 2013 року внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

При цьому, відомості про арешт внесені до спеціального розділу Реєстру без "прив’язки" до основного розділу та без деталізації про який саме об’єкт йдеться.

У ДРРПНМ також містяться відомості (внесені 13 грудня 2016 року) про скасування права власності ОСОБА_5 на відповідне приміщення на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 липня 2013 року, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Донецької області від 10 жовтня 2013 року та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 квітня 2014 року (справа № 6-17128св13).

Вказаними рішеннями судів визнано недійсними прилюдні торги та свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на відповідне приміщення.

Водночас, у грудні 2013 року ОСОБА_5 продав відповідне нежитлове приміщення ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", а останнє зареєструвало право власності на цей об’єкт, про що внесено запис до ДРРПНМ, та видано свідоцтво про право власності.

У листопаді 2016 року Мінюст скасував реєстраційні дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 та ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", про що внесені відповідні записи до ДРРПНМ.

У суду немає відомостей про скасування свідоцтва про право власності ПАТ "ОСОБА_3 Аваль".

Доводи позивача, серед іншого, полягають у тому, що відповідне свідоцтво є чинним, відтак у нього не було правових підстав для відмови у повторній реєстрації права власності за ПАТ "ОСОБА_3 Аваль".

Вирішуючи питання про обґрунтованість цього доводу, суд виходить з такого.

Сторонами не заперечується комплектність документів, поданих ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" для реєстрації права власності. За таких обставин, предметом судового дослідження є правильність перевірки Позивачем відповідності цих документів відомостям ДРРПНМ, а також Реєстру прав власності на нерухоме майно (який діяв до створення ДРРПНМ).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952 визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Пунктом 12 цього Порядку передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

З системного аналізу матеріалів справи вбачається, що станом на момент вчинення Позивачем реєстрації права власності на приміщення за ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" у ДРРПНМ містилися відомості про скасування попередніх реєстраційних записів про право власності на цей об’єкт як за ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", так і за попереднім власником - ОСОБА_5

Таким чином, ДРРПНМ не містив актуальної інформації про право власності на відповідний об’єкт нерухомості.

Водночас, така інформація, містилася у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, де власником вказано ТОВ "Євромаркет".

Враховуючи, що реєстратор зобов’язаний перевіряти відомості вказаного реєстру, а також те, що правовстановлюючим документом, поданим ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" для проведення реєстрації права власності, було свідоцтво про право власності від 17 грудня 2013 року, видане на підставі скасованої Мін`юстом у 2016 році реєстраційної дії, суд приходить до висновку про наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Це, згідно з пунктом 5 статті 24 Закону № 1952 є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Позивач посилається на окремі неточності щодо найменування відповідного об’єкта нерухомості в окремих реєстраційних записах ДРРПНМ та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Зокрема, вказує, що такі неточності унеможливили достеменну ідентифікацію об’єкта нерухомості, права на який зареєстровано за ТОВ "Євромаркет" та щодо якого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис про арешт. Це, за твердженням Позивача, унеможливило співставлення об’єкта, права на який заявлено ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", з відомостями згаданих реєстрів.

Суд не приймає до уваги вказані доводи Позивача з огляду на системний аналіз інформації ДРРПНМ, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Зокрема, з цієї інформації вбачається відсутність у реєстрах відомостей про будь-який інший об’єкт нежитлової нерухомості за цією ж адресою, якого могли б стосуватися записи про право власності ТОВ "Євромаркет" та про його арешт.

З викладеного вбачається, що Позивач мав можливість встановити наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а зареєструвавши право власності за ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" допустив порушення закону.

Вирішуючи питання про правомірність притягнення до відповідальності за це порушення, суд виходить з такого.

Статтею 37-1 Закону № 1952 передбачено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з частиною першою цієї статті контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок № 990).

Згідно з пунктом 1 цього Порядку він визначає процедуру здійснення Мін’юстом відповідно до Законів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” (далі — Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — державна реєстрація).

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” і статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”.

Пунктом 2 цього ж Порядку передбачено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

Як вбачається зі змісту скарги ТОВ "Євромаркет", заявник просить розглянути її у відповідності до Закону України “Про звернення громадян”, статті 37-1 Закону № 1952 та Порядку № 990, що і було зроблено Мін`юстом.

За таких обставин посилання Позивача на порушення Мін`юстом порядку розгляду скарги є необґрунтованим, оскільки це посилання ґрунтується на правилах розгляду скарг відповідно до статті 37 Закону № 1952 та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Твердження Позивача про порушення принципу правової визначеності при застосуванні стягнення, оскільки законодавством не передбачені граничні строки позбавлення доступу до ДРРПНМ також вбачаються необґрунтованими.

Так, відсутність у Законі № 1952 граничних строків позбавлення доступу до ДРРПНМ не є підставою вважати відповідну санкцію протиправною.

Крім того, у спірному випадку позивача позбавлено доступу до ДРРПНМ строком на 6 місяців, і цей строк не вбачається таким, що порушує принципи розсудливості та пропорційності.

Таким чином, вимога позову про скасування наказу Мін`юсту від 24 липня 2017 року № 2343/5 не підлягає задоволенню.

Вимога позову щодо зобов’язання ДП "Національні інформаційні системи" розблокувати Позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягає задоволенню оскільки є похідною від вимоги про скасування рішення Мін`юсту

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 25 жовтня 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 30 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Аляб'єв І.Г.

Судді Голошивець І.О.

ОСОБА_6