Постанова № 69887169, 25.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/3628/17 Суддя суду 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 33/790/1013/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В. розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 27 липня 2017 року, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець с. Безлюдівка Харківського р-ну Харківської області,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 320 грн.

Суддею зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 192461, 18 червня 2017 року о 23 год. 25 хв. за адресою: Харківська область Харківський район 432 км. + 200 м. Терещенко В.П. керував транспортним засобом «Hunday Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 (АТ 8458 тимчасові) у порушення п. 2.9 а) ПДР України в стані алкогольного сп’яніння: запах з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження , відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп’яніння на мобільному приладі «Драгер» та проходження огляду в КЗОЗ ОНД м. Харкова в присутності двох понятих відмовився, тобто своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Харківського районного суду Харківської від 27 липня 2017 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції на його прохання відмовили та не надали сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Також у присутності свідків йому не запропонував пройти огляд у медичному закладі. Свідки не розглядали в якому він був стані, підписали де їм вказав співробітник поліції. ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, проте суд стягнув з нього судовий збір у розмірі 320 грн., а тому зовсім неуважно вивчив матеріали справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.

Так, суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення та на пояснення свідків.

В протоколі (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на мобільному приборі «Драгер» та проходження огляду в КЗОЗ ОНД м. Харкова і вмінено порушення п. 2.5 ПДР України, а не п. 2.9 а) ПДР України як зазначив суд першої інстанції.

Пояснення свідка ОСОБА_3 на які посилається суд першої інстанції в оскарженій постанові матеріали справи не містять.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх письмових поясненнях (а.с. 2-3) зазначили, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду в КЗОЗ ОНД в м. Харкові і не містить на відміну зазначеного судом посилання щодо алкотестера.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вбачається взагалі чи було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу як це передбачають нормативні акти.

Цей факт викликає сумніви щодо додержання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП при проведенні огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп’яніння.

Також, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 вмінюється порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, однак суд першої інстанції визнав, що ОСОБА_2 порушив п. 2.9а) Правил дорожнього руху України.

Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що він є інвалідом ІІ групи і не підлягає стягненню судового збору. Проте постановою з нього було стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.

Це твердження апелянта заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи (а.с. 28) міститься копія пенсійного посвідчення на ім’я ОСОБА_2 з якого вбачається, що він є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортними заходами в стані алкогольного сп’яніння, так і за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Суд першої інстанції в оскарженій постанові цитуючи диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП не розмежував за що ж притягується до відповідальності особа, чи за керування транспортними заходами в стані алкогольного сп’яніння, чи за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, допустивши таким чином протиріччя.

Між тим, згідно чинного законодавства, всі сумніви мали тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності

Враховуючи викладене, неповноту та однобічність розгляду і допущені протиріччя постанова суду першої інстанції від 27 липня 2017 року підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування судової постанови також позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_2, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 27 липня 2017 року щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв’язку з збігом строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_6