Ухвала суду № 69887046, 24.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5639/17 Головуючий 1 інст. - Назаренко О.В.

Справа № 635/3493/17-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: встановлення факту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» жовтня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою та просила встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби 18 липня 2015 року в районі с. Верхньошироківське (Октябр), Новоазовського району, Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року, в якій ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року виправлено описки, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді Рижова А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що вона має на меті визначення статусу ОСОБА_2, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією та іншими нормами міжнародного права; що іншого порядку встановлення такого юридичного факту чинним законодавством не передбачено.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу судді - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту вказаних статей, а також роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою та просила встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби 18 липня 2015 року в районі с. Верхньошироківське (Октябр), Новоазовського району, Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тобто заявник мав на меті визначення статусу ОСОБА_1, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовляє виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією та іншими нормами міжнародного права, а не факт, від агресії якої держави настала смерть.

Так, у відповідності до статті 2 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь - якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що ця конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, не з'ясувавши мету заяви, дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті провадження у справі.

Оскільки порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання, що є відповідно до частини 3 статті 312 ЦПК України підставою для скасування ухвали, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадження у справі.

Головуючий суддя Судді колегії