Постанова № 6988221, 16.11.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

                                          Справа № 2а-694/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року    Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі:                          головуючого-судді    -    Савіна О.І.

                         при секретарі             -    Філіпповій Ю.І.

                                 за участю прокурора  -   Кравченко К.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Южноукраїнську адміністративну справу за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс», Комунальна зона    12-а м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, 55000, про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі – 55.597 грн. 44 коп. та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році в розмірі 5.159,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

    Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів пред’явлено  позов про стягнення з Дочірнього підприємства електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс», адміністративно-господарських санкцій в розмірі – 55.597 грн. 44 коп.  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році в розмірі 5.159,68 грн., пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що ч.8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику»  передбачено, що створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів проводиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від численності, зайнятих у непромисловому виробництві.

 Згідно ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні » передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Безпосередньо інваліди  до підприємства з метою працевлаштування не звертались, відповідно створити для них умови праці, а також робочі місця з урахуванням  індивідуальних програм реабілітації не було можливим.

Оцінивши докази, які надали сторони з метою забезпечення позову та його спростування, проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону  України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» в Україні норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення, визначається виключно цим Законом.

Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Виходячи з вимог зазначеної норми частина восьма статті 21 Закону України «Про електроенергетику», які встановлюють інші нормативи до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

На підставі ст. 19 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про реалізацію ст.ст. 19, 20  Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року, № 70, відповідач повинен був створити  робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової численності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця у даному випадку – 3 робочих місця і введення їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів.

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування  інвалідів відповідно до нормативу.

Виконанням нормативу робочих місць, вважається працевлаштування фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

За даними наданого відповідачем ОСОБА_1 про працевлаштування інвалідів «за 2007 рік» (форма 10П1), на підприємстві працювало 3 (три) штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинна складати  троє осіб.

Відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на виконання.

Позивачем надана відповідь  Южноукраїнського міського центру зайнятості населення, відповідно до якої відповідач не звертався протягом 2007 року до Южноукраїнського міського центру зайнятості населення з заявою про направлення осіб з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування за (формою 3-ПН).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2007 році складала 18.532,48 грн., тому розмір адміністративно-господарських санкцій за 2007 рік, згідно розрахунку заборгованості по платежу до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2007 рік складає – 55.597,44 грн. та пені в розмірі – 5.159,68 грн..

Штрафні санкції, згідно  Порядку сплати  підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28 грудня 2001 року № 1167, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня 2009 року, що настає за звітним.

Відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 55.597,44 грн. не сплачені.

У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу складає – 5. 159,68 грн., яка підтверджується розрахунком суми пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Тому враховуючи вищевикладене , за таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 6, п.4 ст.17, 104, 105, 106, 138, 160, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс», (комунальна зона)12-а м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, 55000, код ЄДРПОУ 22432779 на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вулиця Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, отримувач Державний бюджет Центрального району, Банк отримувач ГУДКУ у Миколаївській області р/р 312182307000006, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) адміністративно-господарські санкції у розмірі 55.597,44 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році та пені в розмірі 5.159,68 грн. за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства Україна набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня  її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Южноукраїнський міський суд.

Виконавчий лист у відношенні зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                         ОСОБА_2