Рішення № 6988184, 03.11.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-1122/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року                                Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

В складі:  головуючого – судді                       Франчук О.Д.

при секретарі -                                 Коршак  О.В.              

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики,                                                  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг по договору позики у розмірі 22890 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої  позовні  вимоги  мотивує  тим,  що  він  передав відповідачу за договором позики 20 липня 2006 року 3000 доларів США, що відповідно до встановленого НБУ України курсу гривні до долара США, еквівалентно 22890 грн.. Останній зазначену суму прийняв та зобов'язався повернути таку ж саму суму грошей, але в умовлений строк свої боргові зобов’язання не виконав, що і стало причиною звернення до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що на прохання ОСОБА_2 20 липня 2006 року позичив йому 3000 доларів США. Останній зобов’язався повернути борг до закінчення 2006 року, про що власноручно написав розписку у присутності двох свідків, але свої зобов'язання не виконав, що і стало причиною звернення до суду. Суму моральної шкоди позивач мотивував тим, що невиконання відповідачем своїх боргових зобов’язань, негативно вплинуло на стан його здоров’я та потягло за собою душевні страждання. Просив позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг по договору позики у розмірі 22890 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Судові витрати просив покласти на відповідача, оскільки він являється інвалідом  1-ї категорії,  як  постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» він звільнений від сплати судового збору.

Відповідач  в  судовому  засіданні  позов  визнав  частково  та суду пояснив, що дійсно 20 липня 2006 року позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США, які зобов’язався повернути до закінчення 2006 року, про що власноручно написав розписку. В зв’язку з тим, що у нього погіршилося матеріальне становище, не виконав до цього часу свого зобов’язання  по  договору  позики  перед позивачем. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2006 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в борг 3000 доларів США, а останній прийняв та зобов’язався повернути їх позикодавцю до закінчення 2006 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Укладення сторонами договору позики відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 ЦК України та підтверджується  змістом боргової розписки (а.с. 19).

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.          

Відповідно  до  довідки  ВАТ  «Кредобанк» станом на 16 липня 2009 року офіційний курс  гривні, встановлений  НБУ  по  відношенню до долара США складав 763,11 гривень за 100 доларів США (а.с. 4).  Тому  з  відповідача  на  користь  позивача  підлягає  стягненню 22893 грн. 30 коп. (3000 х 7,6311).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення  з  ОСОБА_2 на користь позивача боргу по договору позики у сумі 22893 грн. 30 коп., підлягають задоволенню.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її мана, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того вищезазначена ст. 1167 ЦК України, на які посилається позивачка, передбачає відшкодування моральної шкоди у тому випадку, коли є підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

У судовому засіданні не встановлено передбачених Законом України підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору позики.

Так, як ніяких доказів підтверджуючих завдання моральної шкоди, позивачем суду не надано, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с. 5).

В силу п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито",  від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 228 грн. 93 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.            

Керуючись ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг  по договору позики у розмірі 22893 (двадцять дві тисячі вісімсот дев’яносто три) гривні 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2  на  користь держави судовий збір в сумі 228 грн. 93 коп.: Банк одержувач - ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р31115095700010, код ЄДРПОУ 22433165.  

Стягнути з ОСОБА_2 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи Южноукраїнським міським судом: Банк одержувач – ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165.

В задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський  міський  суд  шляхом  подачі  заяви  про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                          ОСОБА_3