Ухвала суду № 69877559, 27.10.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5457/15-ц

2-зз/310/39/17

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2017 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника заявника ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» звернулось до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги наступним. 23 червня 2015 року Бердянським міськрайонний судом Запорізької області по справі № 310/5457/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми позики було постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на убудоване приміщення, що розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 45 та належить на праві власності ОСОБА_5; заборонено реєстраційній службі Бердянського міськрайонного управління юстиції здійснювати перереєстрацію вище вказаного нерухомого майна з метою його відчуження. Вважає, що під час прийняття вказаної ухвали мало місце не повне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до порушення прав заявника як іпотекодердателя за договором іпотеки і стягувача за виконавчим провадженням. 31 серпня 2007 року між заявником та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов’язань якого банком із ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передано убудоване приміщення, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 45. Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року з ОСОБА_5 на користь АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» було стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором, 18 червня 2015 року по виконанню вказаного рішення відділом ДВС Бердянського МРУЮ відкрито виконавче провадження. Заявник має пріоритетне право задоволення вимоги за рахунок предмету іпотеки, а також укладення договору факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до відповідача. Допущені судом заходи забезпечення позову порушують зазначені права заявника. Крім зазначеного, ухвалою про забезпечення позову реєстраційній службі заборонено перереєстрацію вказаного в ухвалі нерухомого майна, що позбавляє ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» здійснити держану реєстрацію права власності на предмет іпотеки у разі нереалізації предмету іпотеки на третіх електронних торгах. Вважає, що позовна заява та заява про забезпечення позову були подані за попередньою домовленістю позивача та відповідача з умовою створення штучних умов для вжиття заходів забезпечення позову відносно саме предмету іпотеки. Просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Бердянського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» заяву підтримала з викладених в ній підстав.

Представник ОСОБА_5 заявлені ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» вимоги не визнав з наступних підстав. Заява банку про скасування заходів забезпечення подана до суду за умови відсутності у банку права на вчинення такої процесуальної дії, оскільки відповідно до ст. 154 ЦПК України із такою заявою може звернутись особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, якою не є заявник. Крім зазначеного, доводи, які зазначені заявником в обґрунтування заяви, не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 154 ЦПК України. Скасування заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду від 15 жовтня 2015 року та порушення прав ОСОБА_4 Заявником не зазначені обставини, які би свідчили про відсутність потреби у забезпеченні позову на даний час. Просив відмовити в задоволенні заяви.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз’яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ч. 3 ст. 154 ЦПК України). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (ч. 4 ст. 154 ЦПК України). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми позики з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції накладено арешт на убудоване приміщення, що розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 45 та належить на праві власності ОСОБА_5, та заборонено реєстраційній службі Бердянського міськрайонного управління юстиції здійснювати перереєстрацію вище вказаного нерухомого майна з метою його відчуження.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивачки суму позики 1 700 000 грн., 3 % річних – 32 136,99 грн., інфляційні витрати 805 485,74 грн., а всього 2 537 622,73 грн. і судовий збір 3 654 грн. В апеляційному порядку вказане рішення не оскаржувалось.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» не відноситься до осіб, які брали участь у розгляді справи, а тому заявник не має права на звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України.

За таких обставин підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 154 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.