Ухвала суду № 69877433, 30.10.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/3233/17

Провадження№ 1-кп/266/471/17

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

30 жовтня 2017 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Митрофанової Є.Г.,

при секретарі Воропаєвій О.Є.,

за участю прокурора Романенка І.М..

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження тримання під вартою за кримінальним провадженням, зареєстрованим в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017050780000766 від 07 липня 2017 року, що надійшло з обвинувальним актом, затвердженим 20.08.2017 року прокурором Приморського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Києві, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Ватутіна) буд.30 кв.109, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Приморського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1, щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, підготовче судове засідання призначено на 31 серпня 2017 року о 14 годині 30 хвилин.

31 серпня 2017 року у підготовчому судовому засіданні судом прийнято рішення про призначення судового розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

07.07.2017 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 08.07.2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

Відносно обвинуваченого на стадії досудового розслідування за ухвалою слідчого судді Примиорського районного суду від 10.07.2017 року було застосовано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, строком дії до 04.09.2017 року.

Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення.

В судовому засіданні судом було поставлено на вирішення питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Під час вирішення зазначеного питання прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки передбачені законом ризики на даний час не змінились, обвинувачений може вчинити новий злочин та зникнути, здійснювати вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які ще судом не допитані.

Захисник ОСОБА_1 зазначила, що необхідності у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає, оскільки потерпілий був допитаний на досудовому слідстві слідчим суддею та його показання містяться в матеріалах кримінального провадження, а обвинувачений має неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. Також вважала можливим та просила визначити розмір застави, у разі продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив не продовжувати строк дії ухвали, оскільки не має наміру втекти та переховуватися від суду. має постійне місце проживання та трьох неповнолітніх дітей, яким зараз необхідна його дорпомога, як батька, а тому вважав можливим застосувати до нього домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом та розгляд його по суті фактично судом не розпочатий, ОСОБА_3 предявлнено обвинувачення у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, а та існуюють ризики. передбачені ст. 177 КПК Укрпаїни.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який не працює, хоча і є батьком трьох неповнолітніх дітей. однак разом з родиною не проживає, тому, враховуючи, що з моменту обрання запобіжного заходу на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обставини, за якими раніше було обрано запобіжний захід, не змінилися, суд дійшов висновку про те, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає його особі, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а також незаконному впливу на свідків,вчинення нових злочинів, а тому вважає за необхідне продовжити термін тримання його під вартою на 60 днів.

Однак, при цьому, враховуючи сімейний стан обвинуваченого, суд вважає можливим визначити розмір застави в порядку ч.3 ст.183 КПК України, достатньої для забезпечення обвинуваченим обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, які будуть покладені на нього за ухвалою суду, у разі її внесення обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Розмір застави суд визначає з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про його особи, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також меж, встановлених ч.5 ст.182 щодо особи, обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, та обирає його в розмірі двадцяти пяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на час постановлення ухвали судом становить 42100 гривень, яку вважає достатньою мірою гарантування.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на 60 днів, тобто до 29 грудня 2017 року.

Визначити розмір застави 42100 гривень, яка у будь-який момент може бути внесена особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків, під умовою звернення застави в дохід держави, у разі їх порушення обвинуваченим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Митрофанова Є. Г.