Ухвала суду № 69876803, 24.10.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12909/17

Провадження №1-кс/263/6902/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Гущиній О.О., за участю прокурора Суркова А.В., адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про передачу речових доказів на реалізацію у кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001712 від 25 травня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло указане клопотання, в якому слідчий просить надати дозвіл на реалізацію речових доказів в указаному кримінальному провадженні, а саме: сільськогосподарської продукції, яка відвантажена (поставлена) Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтіс» (далі ТОВ «Софтіс») (код 40636117), що на даний час зберігається у складських приміщеннях Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Зерно» (далі ТОВ «ТІС-Зерно») за адресою: площа Митна, 1, м. Одеса, зерно ячменю 3 класу 10317,981 тонн, зерно пшениці 3874,230 тонн (з нього 2 клласу 1696,120 тон, 3 класу 1536,380 тонн, 5 класу 22,100 тонн, 6 класу 619,630 тонн), вилученої під час обшуку; передати вилучену сільськогосподарську продукцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Системні Технології Бізнесу» (далі ТОВ «СТБ») (код 36921063) на відповідальне зберігання до завершення процедури реалізації речових доказів.

На обґрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що слідчими прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування в указаному кримінальному провадженні за фактом створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим завдано велику матеріальну шкоду державі, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчиненого за участю колишніх працівників правоохоронних органів, а також зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідування встановлено, що колишній заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 продовжує здійснювати незаконну діяльність за допомогою підставних осіб, зокрема, з реалізації сільськогосподарської продукції за готівку без її оприбуткування і сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також подальшої легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Указана діяльність здійснюється ОСОБА_4 через фермерське господарство «Боднюк» (код 3795762), основний вид діяльності якого є КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». За податковою звітністю ФГ «Боднюк» протягом 2016-2017 року здійснювало виробництво сільськогосподарської продукції, дохід від реалізації якої за 2016 рік відображено на суму близько 10 млн. грн., що не відповідає фактичним обсягам виробництва, а у 2017 році реалізацію товарів не відображено взагалі.

Також встановлено ряд підприємств, зареєстрованих у м. Києві, Київській, Одеській, Миколаївській та інших областях, які повязані між собою, не звітують взагалі або звітність не відповідає обсягам проведених операцій та здійснювали експортні операції у 2017 року на загальну суму 4,4 млрд. грн., зокрема, ТОВ «Софтіс». Згідно з відмостями отриманих доходів у 2016-2017 роках службові особи та засновники указаного підприємства доходи не отримують, що свідчить про фіктивний характер зазначеного підприємства. Підприємство не відображає у податковій звітності операції з придбання експортованої продукції, що свідчить про проведення операцій з легалізації товарів невстановленого походження. За даними ДФС України експортована продукція закуповується у фермерських господарств та населення за готівку, без відповідного утримання з них податків. Крім того, указаним підприємством не декларується та відповідно не сплачується податок на прибуток. Таким чином, указане підприємством відноситься до групи субєктів господарської діяльності, зареєстрованих на ряд підконтрольних підставних осіб, використовується для документального оформлення незаконних операцій з експорту продукції невстановленого походження.

Вказані дії містять ознаки порушень п. 44.1 ст. 44, пп. 49.1, 49.18 ст. 49, п. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. п. 137.1, 137.4 ст. 137, ст. 201 Податкового кодексу України та інших норм законодавства України.

Згідно з інформацією, наданою органами ДФС України, діяльність зазначеної організованої групи призводить до завдання збитків державі у вигляді несплати податку на прибуток на суму 412 млн. грн.

З 06 вересня 2017 року по 08 вересня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року проведено обшук у приміщеннях та прилеглій території комплексу будівель та споруд приміщеннях Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Зерно» (далі ТОВ «ТІС-Зерно») за адресою: площа Митна, 1, м. Одес, під час якого виявлено та вилучено сільськогосподарську продукцію, яка відвантажена (поставлена) ТОВ «Софтіс», а саме: зерно ячменю 3 класу 10317,981 тонн, зерно пшениці 3874,230 тонн (з нього 2 клласу 1696,120 тон, 3 класу 1536,380 тонн, 5 класу 22,100 тонн, 6 класу 619,630 тонн), задіяної в незаконній схемі ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Враховуючи те, що зазначені субєкти господарської діяльності не відображають у податковій звітності операції з придбання вказаної сільськогосподарської продукції, тому на даний час відсутня інформація щодо її походження, вживаються заходи щодо встановлення власників цього майна. Вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України.

Указана сільськогосподарська продукція на теперішній час зберігається у складських приміщеннях ТОВ «ТІС-Зерно» за адресою: Одеська область, Лиманський район, с.Визирка, 1-й кілометр автодороги порту «Южний», буд.1-А. Указане підприємство є портовим оператором (стивідорна компанія), який експлуатує морський термінал відповідно до вимог Закону України «Про морські порти України», складські приміщення призначені для короткострокового технологічного зберігання сільськогосподарської продукції до її відвантаження на морське судно, тому довгострокове зберігання зерна у вказаних складських приміщеннях призведе до втрати його ваги, зниження якості та може призвести до його повного псування. Таким чином подальше зберігання вказаних речових доказів призводить до витрат коштів з державного бюджету. Крім цього, зберігання вилученої під час обшуку сільськогосподарської продукції у складських приміщеннях ТОВ «ТІС-Зерно» перешкоджає використанню вказаних складських приміщень (ємкостей) у господарській діяльності для накопичення та відвантаження на борт морських суден інших видів сільськогосподарської продукції, що може призвести до невиконання договірних зобовязань та завдання збитків портовому оператору та третім особам субєктам господарської діяльності, які не мають відношення до кримінального провадження. Посилаючись на указані обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Сурков А.В. залишив розгляд клопотання на розсуд суду, оскільки ухвалою слідчого судді від 20.10.2017р. арешт з вказаного майна було знято.

Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ «Софтіс», у судовому засіданні проти вимог клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні, оскліьки арешт з майна було знято та власник майна заперечує проти його реалізації.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя виходить з такого.

За змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить саме здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію врегульовано у статті 100 КПК України.

Положеннями частини 6 статті 100 цього Кодексу передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.

Відповідно до п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року № 1104, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року №685 «Про Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації» установлено, що реалізації підлягає будь-яке майно, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, за умови його належності до одного або більше видів майна, визначених у Примірному переліку.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 20.10.2017р. було скасовано арешт, накладений на вказане в клопотанні майно, представник ТОВ «Софтіс» заперечує проти передачі майна для реалізаії, слід дійти висновку, що слідчим не доведено обставин та не представлено доказів, які б давали підстави для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст.3, 9, 98, 100 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про передачу речових доказів на реалізацію у кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001712 від 25 травня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М.Томілін