Постанова № 69875667, 24.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2017 справа № 905/1678/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_7", м. Донецьк на рішення Господарського суду Донецької області від14.08.2017 у справі№ 905/1678/17 (суддя В.І. Матюхін)за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро", с. Сосонівка Харківської області доПублічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_7", м. Донецьк провизнання договору застави припиненим

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Сосонівка-Агро” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_7», в якій просило визнати припиненим договір застави № 24Хрк/301, що був укладений між Публічним акціонерним товариством “УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_7” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “СОСОНІВКА-АГРО” і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 27.12.2012р.

14.08.2017р. господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі №905/1678/17 про задоволення позовних вимог. Зазначеним рішенням визнано припиненим з 16.06.2017р. договір застави № 24Хрк/301, підписаний між Публічним акціонерним товариством “Український ОСОБА_7” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “СОСОНІВКА-АГРО” (посвідчений 27.12.2012р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8В.). Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Український ОСОБА_7” на користь Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Сосонівка-Агро” 1 600,00грн. судовий збір.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_7» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Зокрема, місцевим господарським судом не взято до уваги, що зобов’язання за кредитним договором закінчуються лише у грудні 2017 року, а тому відсутні підстави вважати договір застави припиненим з посиланням на виконання позивачем своїх зобов’язань за кредитним договором.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. порушено апеляційне провадження у справі № 905/1678/17.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 18.09.2017р. у зв’язку зі звільненням у відставку судді Агапова О.Л. та тимчасовою непрацездатністю судді Гези Т.Д. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/1678/17. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017 р. визначено наступний склад колегії : головуючий по справ суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Будко Н.В.

18.09.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.10.2017р. за № 1854 у зв’язку з перебуванням суддів Будко Н.В. та Дучал Н.М. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/1678/17. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.10.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі судді Склярук О.І., судді Геза Т.Д., Сгара Е.В.

03.10.2017р. від позивача по справі на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення з додаванням підтверджуючих документів, які є фактично новими доказами, які не було надано до суду першої інстанції без поважних причин, оскільки зазначені документи місцевим господарським судом взагалі не витребувалися. В поясненнях позивач зазначив, що мало місце дострокове повернення кредиту на вимогу банку, у зв’язку з порушенням умов цього договору з боку позичальника. Сума основної заборгованості зафіксована у рішенні господарського суду Харківської області по справі № 922/5188/15 від 12.05.2016р. (копію зазначеного рішення позивач надав до своїх пояснень, як і документи, підтверджуючи добровільне виконання цього рішення.

10.10.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги електронною поштою надійшли письмові пояснення щодо наявності заборгованості за кредитним договором (13.10.2017р. зазначені пояснення надійшли до канцелярії суду у письмовому вигляді).

11.10.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшли письмові пояснення, в яких позивач вважає, що заборгованість у вигляді інфляційних нарахувань на прострочену станом на 01.10.2014р. суму боргу за кредитним договором не є заборгованість за кредитним договором, а тому кредитний договір є припиненим, і , як наслідок, є припиненим і договір застави.

23.10.2017р. електронною поштою на адресу Донецького апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги надійшли письмові пояснення, в яких він пояснив, що довідка від 15.06.2017 була надана працівниками ПАТ «УКРБІЗНЕБАНК» для СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» без письмового запиту, з метою стимулювання боржника до виконання кредитних зобов’язань. Боржник, в свою чергу, при зверненнях до ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» не виявляв наміру остаточного погашення кредиту. Тому, при підготовці довідки від 15.06.2017 не було зазначено остаточних сум заборгованості, оскільки такі розрахунки банком не проводилися. Заявник апеляційної скарги також зазначив, що право на відшкодування інфляційних витрат, які пов’язані з невиконанням умов договору, а саме за несвоєчасне погашення сум внесення/погашення платежів які зазначені у кредитному договір № 24Хрк згідно черговості погашення суми боргу. Статтею 599 ЦК України передбачено, що виконання припиняється шляхом його належного виконання. Враховуючи наявну заборгованість за інфляційними витратами, які є похідними від основного зобов’язання, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, заявник апеляційної скарги ще раз наголосив, що договір застави не може бути припиненим.

В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, які з’явилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 27 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством “УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_7” (ПАТ “УКРБІЗНЕСБАНК”, відповідач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “СОСОНІВКА-АГРО” (СТОВ “СОСОНІВКА-АГРО”, позивач) був укладений кредитний договір № 24Хрк (далі по тексту “кредитний договір”), згідно з умовами якого позивачу у тимчасове користування був наданий довгостроковий кредит в сумі 3 150 000,00грн. на придбання сільгосптехніки на строк з 27 грудня 2012 року до 26 грудня 2017 року зі сплатою 24,5% річних.

Пунктом 8.12 кредитного договору передбачено, що строк його дії встановлюється з дня його підписання й до повного погашення позивачем усіх зобов’язань за цим договором.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов’язань за кредитним договором 27.12.2012р. між ПАТ “УКРБІЗНЕСБАНК” та СТОВ “СОСОНІВКА-АГРО” був укладений договір застави № 24Хрк/301, згідно з умовами якого позивачем було передано в заставу відповідачу наступне майно (далі по тексту “Заставлене майно”):

· трактор John Deer 8310R, 2012р.в., реєстраційний номер 10775АХ, заводський номер 1RW8310RLCPO058889, номер двигуна НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машини ЕА №004573, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 27.12.2012р., балансовою вартістю 1 444 321,67 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі триста двадцять одна) гривня 67 копійок;

· сіялка Challenger 8186, 2011р.в., заводський номер AGCC8186ECH186179, свідоцтво про реєстрацію машини ЕА №004575, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 27.12.2012 р., балансовою вартістю 880 745,78 (вісімсот вісімдесят тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 78 копійок;

· оприскувач причіпний тракторний Berthoud Tracker 3200 DPА, 2012р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, заводський номер 1021135, свідоцтво про реєстрацію машини ЕА №004574, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 27.12.2012р., балансовою вартістю 423 743,51 (чотириста двадцять три тисячі сімсот сорок три) гривні 51 копійка;

· трактор колісний Беларус-1025.2, 2011 р. в., реєстраційний номер 06817ТН, заводський номер 10308869, номер двигуна НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію машини АС № 253255, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 05.07.2012р., балансовою вартістю 217 500,00 (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок;

· трактор колісний Беларус-1221.2, 2011 р. в., реєстраційний номер 06816ТН, заводський номер 12210342, номер двигуна НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію машини АС № 253254, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 05.07.2012р., балансовою вартістю 267 500,00 (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок;

· трактор колісний Беларус-1221.2, 2011 р. в. реєстраційний номер 06815ТН, заводський номер 12210298, номер двигуна НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію машини АС № 253253, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 05.07.2012р., балансовою вартістю 267 500,00 (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок;

· трактор колісний Беларус-1221.2, 2011 р. в., реєстраційний номер 06814ТН, заводський номер 12210283, номер двигуна НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію машини АС №253252, видане Держсільгоспінспекцією в Харківській області 05.07.2012р., балансовою вартістю 254 166,66 (двісті п’ятдесят чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 66 копійок;

· оприскувач причіпний тракторний TRACKER 3200 DPA, 2012 р. в., балансовою вартістю 444 583,33 (чотириста сорок чотири тисячі п’ятсот вісімдесят три) гривні 33 копійки.

Згідно п.1.5 договору застави № 24Хрк/301 від 27 грудня 2012 року, зобов’язання, що забезпечені заставою, вважаються виконаними у випадку погашення боржником його зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до пункту 5.1 зазначеного договору застави, договір застави є чинним з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором.

В квітні 2015 року Національним банком України було прийняте рішення про віднесення відповідача до категорії неплатоспроможних. Після віднесення відповідача до категорії неплатоспроможних Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - Фонд) запровадив у банку тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “УКРБІЗНЕСБАНК” було призначено ОСОБА_9.

15.06.2017р. відповідачем позивачеві було надано довідку “Про стан заборгованості СТОВ “СОСОН1ВКА-АГРО” за кредитним договором № 24Хрк від 27.12.2012р., відповідно до якої станом на 15.06.2017р. заборгованість складала 62 157,90грн, у тому числі: 31 974,12грн. - пеня; 30 000,00грн. - основний борг; 183,78грн. - відсотки.

Того ж дня заборгованість, яка була зазначено у довідці, позивачем була погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 982 від 15.06.2017р. на суму 31 974,12грн. (погашення пені); № 1021 від 15.06.2017р. на суму 30 000,00грн. (погашення основного боргу); № 1020 від 15.06.2017р. на суму 183,78грн. (погашення відсотків), а також довідкою банку, у якому обслуговується позивач (ПАТ “Банк Восток”), від 20.07.2017р. про списання коштів.

16.06.2017р. на адресу відповідача позивачем була направлена вимога вих. № 06/01 про виведення з застави сільськогосподарської техніки, яка була предметом договору застави в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.

Вказану вимогу було направлено відповідачеві за допомогою кур’єрської служби доставки “КСД” та отримано ним 19.06.2017р. о 10 год.03 хв., про що свідчить підпис кур’єра Ткачева та штамп відповідача і підпис його представника.

Також вказана вимога була направлена Укрпоштою цінним листом з повідомленням про вручення, з якого вбачається, що банк отримав вимогу 20.06.2017р.

Відповіді на свої вимоги позивачем отримано не було.

03.07.2017р. відповідачу було повторно направлено вимогу про виведення майна з застави, яку також відповідачем залишено без відповіді.

У зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги рішенням по справі, задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Про те, судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справи вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції є передчасним та таким, що не підтверджується документами, які було надано до суду першої інстанції.

Так, до місцевого господарського суду, на підтвердження своїх вимог, позивач надав копію кредитного договору № 24Хрк від 27.12.2012, копію договору застави №24ХРК/301 від 27.12.2017, копію довідки «Про стан заборгованості СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» за кредитним договором № 24Хрк від 27.12.2012, копію платіжних доручень , копію запиту до ПАТ «БАНК ВОСТОК» та відповіді ПАТ «БАНК ВОСТОК»; копію вимоги вих. .№ 06/01 від 16.06.2017 із доказами направлення вручення, копію вимоги вих. 06/03 від 30.06.2017 із доказами вручення, копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо СТОВ «СОСОНІВКА АГРО», витяги з ЄДРПОУ щодо ПАТ «УКРБІЗНЕБАНК», щодо СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО», копія статуту СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО», роздруківка з офіційного сайту Укрпошти з переліком населених пунктів на території яких не здійснюється обслуговування Укрпоштою, роздруківка з офіційного сайту ПАТ «УКРБІЗНЕБАНК» щодо поштовою адреси банку, довіреність на представника.

Як вбачається з тексту кредитного договору № 24рк від 27.12.2012р., який було підписано між позивачем (Позичальник) та відповідачем, ОСОБА_7 за наявністю вільних грошових коштів надає Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 3 150 000 грн на придбання сільськогосподарської техніки на строк з 27 грудня 2012р. до 26 грудня 2017р. зі сплатою 24,5 % річних. Додатком 1 до кредитного договору передбачений Графік погашення, згідно якого, зокрема, у 2017 році позивач повинен сплатити не пізніше 31 жовтня 2017р. 210 000 грн; не пізніше 30 листопада 2017р. – 210 000 грн, не пізніше 26 грудня 2017р. – 210 00 грн. В Графіку також зазначено, зокрема, що залишок заборгованості у 2017р. складає з 01 листопада 2017 р. – 420 000 грн; з 01 грудня 2017 р. – 210 000 грн.

Згідно довідки відповідача (яка була надана позивачем до позовної заяви) “Про стан заборгованості СТОВ “СОСОНІВКА-АГРО” за кредитним договором № 24Хрк від 27.12.2012р., (дата складання 15.06.2017р.) станом на 15.06.2017р. заборгованість складала 62157,90грн, у тому числі: 31974,12грн. - пеня; 30000,00грн. - основний борг; 183,78грн. - відсотки.

З огляду на наявну довідку, місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про відсутність у позивача зобов’язань за кредитним договором №24Хрк, що підтверджується платіжними дорученнями: №982 від 15.06.2017р. на суму 31 974,12грн. (погашення пені); № 1021 від 15.06.2017р. на суму 30 000,00грн. (погашення основного боргу); № 1020 від 15.06.2017р. на суму 183,78грн. (погашення відсотків), а також довідкою банку, у якому обслуговується позивач (ПАТ “Банк Восток”), від 20.07.2017р. про списання коштів.

При цьому місцевий господарський суд не звернув увагу на наявність додатку до кредитного договору, яким визначено графік погашення заборгованості, і згідно якого у позивача існував обов’язок сплатити у 2017 році не пізніше 31 жовтня 2017р. 210 000 грн; не пізніше 30 листопада 2017р. – 210 000 грн, не пізніше 26 грудня 2017р. – 210 00 грн. В Графіку також зазначено, зокрема, що залишок заборгованості у 2017р. складає з 01 листопада 2017р. – 420 000 грн; з 01 грудня 2017р. – 210 000 грн.

Не перевіривши дію зазначеного графіку на час звернення позивача до суду, лише на підставі довідки відповідача у цій справі, у якій зазначено про стан заборгованості за кредитним договором на 15 червня 2017р., та наявності оплати цієї заборгованості у розмірі 62 157грн 90 коп., місцевий господарський суд прийшов до висновку, що зобов’язання за кредитним договором припинилися.

Про те згідно графіку, який мається в матеріалах справи, у жовтні, листопаді та грудні 2017 року у позивача існувало зобов’язання щодо повернення 630 000 грн.

Крім того, місцевим господарським судом не було перевірено чи дійсно позивач отримував кредитні кошти, зазначені у кредитному договорі (доказів отримання позивачем кредитних коштів у сумі 3 150 000 грн. матеріали справи не містили і були надані лише на вимогу суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження).

За таких обставин, виходячи з документів, які знаходилися у справі під час розгляду справи місцевим господарським судом, позовні вимоги не підлягали задоволенню.

Судова колегія зазначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановлення господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтувались на повному з’ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Саме така правова позиція викладена у постанові Пленуму вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» (з врахуванням подальших змін та доповнень).

Відповідно до приписів ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленим.

В даному випадку, місцевим господарським судом було неповне з’ясовано усі обставини, що мають значення для справи (не встановлено факт отримання кредиту та його повного повернення згідно умов договору, не з’ясовано чи є діючим графік погашення заборгованості, який є додатком до кредитного договору, та чи не було змінено строки повернення кредиту).

З огляду на наведене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Судова колегія також зазначає, що під час апеляційного провадження нею було встановлено наступне.

Господарським судом Харківської області по справі № 922/5188/15 прийнято рішення від 12.05.2016 яким, стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сосонівка-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агропроект» заборгованість за кредитним договором № 24Хрк від 27.12.2012р. в сумі 2 243 713 грн 92 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016р. вище зазначене рішення залишено без змін.

Під час розгляду справи № 922/5188/15 судами було встановлено, що між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Сосонівка-Агро» було укладено 27.12.2012р. кредитний договір №24Хрк (далі - кредитний договір).

За умовами кредитного договору ОСОБА_7 за наявністю вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 3 150 000 грн на придбання сільськогосподарської техніки на строк з 27.12.2012р. по 26.12.2017р. зі сплатою 24,5 % річних.

Свої зобов’язання відповідач з 25.12.2014р. виконував не належним чином внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 27.08.2015р. становить 2243713 грн 92 коп., яка складається: з основної заборгованості у розмірі 1890000 грн, заборгованість по процентам у розмірі 306 127 грн 59 коп., в т.ч. прострочена заборгованість у розмірі 272685 грн та пені у розмірі 47586 грн 42 коп.

Під час розгляду справи також було встановлено, що у зв’язку з невиконанням першим відповідачем графіку погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_7 направив на адресу першого та другого відповідача вимоги за вих. 3975 від 23.07.2015р., згідно якої позивач вимагав у першого відповідача та поручителя виконання зобов’язань за кредитним договором на протязі 30 днів, але перший відповідач заборгованість не погасив.

Під час розгляду справи № 922/5188/15 було проведено експертизу, якою було встановлено, що згідно виписок ПАТ «Укрбізнесбанк» по рахунку №26008032191001, №20639032191001.980.1, №20673032191001.980.1, №37397032191002 за період з 27.12.2012р. по 27.08.2015р. видано кредитних коштів 27.12.2012 – 3 150 000 грн 00 коп., погашено заборгованості за основним боргом 1 260 000 грн., залишок заборгованості за основним боргом складає станом на 27.08.2015р. – 1 890 000 грн.

01.10.2014р. за даними виписки ПАТ «Укрбізнесбанк» по рахунку №20639032191001.980.1 проведено перенесення заборгованості за кредитом у сумі 210 000 грн на рахунок 206730032191001.980.1 з призначенням платежу перенесення на прострочку непогашеної в строк основної суми заборгованості згідно кредитного договору № 24Хрк від 27.12.2012 для погашена позичальником 03.10.2014р.

Підтверджується документами наданими ПАТ «Укрбізнебанк» заборгованість СТОВ «Сосонівка-Агро» перед ПАТ «Укрбізнебанск» за кредитним договором № 24Хрк від 27.12.2012 станом на 27.08.2015р. у сумі 2 243 671 грн 32 коп., в т.ч.

- заборгованість за основної сумою кредиту – 1 890 000 грн

- заборгованість за простроченими процентами – 272 685 грн

- строкова заборгованість за процентами (строк оплати 07.09.2015р. – 33 442 грн 50 коп.),

- заборгованість за пенею 47 543 грн 82 коп.

Судова колегія зазначає, що частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором установлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Таким чином, у зв’язку з невиконанням першим відповідачем графіку погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_7 звернувся з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, у зв’язку з чим, графік погашення заборгованості, який є додатком до кредитного договору) втратив чинність, і у позивача по цій справі виник обов’язок щодо дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зазначене вище рішення суду було виконано позивачем по цій справі, що підтверджується наданими представником позивача платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням від 25.11.2016р. за № 481 перераховано 400 000 грн (у тому числі основний борг 93872 грн 50 коп) виконання рішення по справі № 922/5188/15 основний борг); платіжним дорученням за № 486 від 01.12.2016р. – 100 000 грн; платіжним дорученням за № 490 від 07.12.2016р. – 550 000 грн; платіжним дорученням за № 492 від 23.01.2017р. - 162 413 грн 58 коп, платіжним дорученням № 979 від 06.06.2017р. – 600 000 грн; платіжним дорученням за № 1021 від 15.06.2017 р. – 30 000 грн.

Погашення відсотків по кредиту за вище зазначеним рішенням суду підтверджується платіжним дорученням № 481 від 25.11.2016р. на суму 400 000 грн (у тому числі 306127 грн 50 коп.); платіжним дорученням № 642 від 23.01.2017р. на суму 240 000 грн; платіжним дорученням № 691 від 08.02.2017р. на суму 484 801 грн 85 коп.; платіжним доручення № 162 від 07.03.2017р. на суму 11 147,50 грн (погашення відсотків за кредитом за лютий-березень 2017р.); платіжним дорученням № 918 від 16.05.2017р. на суму 5 145 грн; платіжним дорученням № 917 від 16.05.2017р. на суму 24010 грн; платіжне дорученням № 980 від 06.06.2017р. на суму 10290 грн; платіжним дорученням № 1020 від 15.06.2017 р. на суму 183 грн 78 коп.

Сплата пені за рішенням суду підтверджується платіжним дорученням № 981 від 06.06.2017р. - 47586 грн 42 коп.; за платіжним дорученням № 982 від 15.06.2017р. - 31974 грн 12 коп.

Про те, документи, які підтверджують зазначені вище обставини були надані позивачем лише під час апеляційного провадження.

Судова колегія враховує, що відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Про те, позивач лише послався на те, що зазначені обставини місцевим господарським судом взагалі не з’ясовувалися, а тому ці документи до суду не надавалися.

В той же час, відповідно до приписів ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 22 ГПК України встановлює, що сторони зобов’язані, зокрема, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи.

З огляду на наведене, у судової колегії відсутні підстави для прийняття нових доказів, наданих сторонами під час апеляційного провадження.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

Відповідно до п.1 ч.1 статті 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

Згідно ст.28 Закону України "Про заставу" “застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання”;

Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що позивачем при зверненні з позовною заявою до місцевого господарського суду не було доведено належними та допустимими доказами припинення зобов’язання за кредитним договором шляхом виконання цих зобов’язань проведених належним чином, і як наслідок договір застави не є припиненим.

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України. підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,

В даному випадку, місцевим господарським судом було неповне з’ясовані обставини справи, що мають значення для вирішення спору, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення по справі скасуванню з прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_7» на рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. у справі № 905/1678/17 – задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. у справі №905/1678/17 – скасувати.

У задоволенні позовних вимог про визнання припиненим Договору застави №24Хрк/301, укладений між акціонерним товариством «Український ОСОБА_7» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “СОСОНІВКА-АГРО” (посвідчений 27 грудня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8В.) - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “СОСОНІВКА-АГРО” на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_7 » на Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_7» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1760,00 грн.

Господарському суду Донецької області видати наказ відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ГСДО

1. ДАГС